навчити

Ukrainian edit

на- (na-) +‎ вчи́ти (včýty)

навчи́ти • (navčýty) pf (imperfective навча́ти)

to teach, to instruct (with person in accusative case + noun in genitive case or + infinitive)

Conjugation of навчи́ти, навчи́ть (class 4b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	навчи́ти, навчи́ть navčýty, navčýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	на́вчений návčenyj impersonal: на́вчено návčeno
adverbial	—	навчи́вши navčývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	навчу́ navčú
2nd singular ти	—	навчи́ш navčýš
3rd singular він / вона / воно	—	навчи́ть navčýtʹ
1st plural ми	—	навчи́м, навчимо́ navčým, navčymó
2nd plural ви	—	навчите́ navčyté
3rd plural вони	—	навча́ть navčátʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	навчі́м, навчі́мо navčím, navčímo
second-person	навчи́ navčý	навчі́ть navčítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	навчи́в navčýv	навчи́ли navčýly
feminine я / ти / вона	навчи́ла navčýla
neuter воно	навчи́ло navčýlo