обґрунтувати

Ukrainian

об- (ob-) +‎ ґрунтува́ти (gruntuváty)

обґрунтува́ти • (obgruntuváty) pf (imperfective обґрунто́вувати)

to substantiate, to justify (supply evidence or reasoning in support of a proposition)

Conjugation of обґрунтува́ти, обґрунтува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	обґрунтува́ти, обґрунтува́ть obgruntuváty, obgruntuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	обґрунто́ваний obgruntóvanyj impersonal: обґрунто́вано obgruntóvano
adverbial	—	обґрунтува́вши obgruntuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	обґрунту́ю obgruntúju
2nd singular ти	—	обґрунту́єш obgruntúješ
3rd singular він / вона / воно	—	обґрунту́є obgruntúje
1st plural ми	—	обґрунту́єм, обґрунту́ємо obgruntújem, obgruntújemo
2nd plural ви	—	обґрунту́єте obgruntújete
3rd plural вони	—	обґрунту́ють obgruntújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	обґрунту́ймо obgruntújmo
second-person	обґрунту́й obgruntúj	обґрунту́йте obgruntújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	обґрунтува́в obgruntuváv	обґрунтува́ли obgruntuvály
feminine я / ти / вона	обґрунтува́ла obgruntuvála
neuter воно	обґрунтува́ло obgruntuválo