Wiktionary

оточувати

Ukrainian

edit

Etymology

edit

оточи́ти (otočýty) +‎ -увати (-uvaty)

Pronunciation

edit
  • IPA(key): [ɔˈtɔt͡ʃʊʋɐte]
  • Audio:(file)

Verb

edit

ото́чувати • (otóčuvaty) impf (perfective оточи́ти)

  1. (transitive) to surround
  2. (transitive) to encircle

Conjugation

edit
Conjugation of ото́чувати, ото́чувать (class 2a, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive ото́чувати, ото́чувать
otóčuvaty, otóčuvatʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — —
adverbial ото́чуючи
otóčujučy 		ото́чувавши
otóčuvavšy
present tense future tense
1st singular
я 		ото́чую
otóčuju 		бу́ду ото́чувати, бу́ду ото́чувать, ото́чуватиму
búdu otóčuvaty, búdu otóčuvatʹ, otóčuvatymu
2nd singular
ти 		ото́чуєш
otóčuješ 		бу́деш ото́чувати, бу́деш ото́чувать, ото́чуватимеш
búdeš otóčuvaty, búdeš otóčuvatʹ, otóčuvatymeš
3rd singular
він / вона / воно 		ото́чує
otóčuje 		бу́де ото́чувати, бу́де ото́чувать, ото́чуватиме
búde otóčuvaty, búde otóčuvatʹ, otóčuvatyme
1st plural
ми 		ото́чуєм, ото́чуємо
otóčujem, otóčujemo 		бу́демо ото́чувати, бу́демо ото́чувать, ото́чуватимемо, ото́чуватимем
búdemo otóčuvaty, búdemo otóčuvatʹ, otóčuvatymemo, otóčuvatymem
2nd plural
ви 		ото́чуєте
otóčujete 		бу́дете ото́чувати, бу́дете ото́чувать, ото́чуватимете
búdete otóčuvaty, búdete otóčuvatʹ, otóčuvatymete
3rd plural
вони 		ото́чують
otóčujutʹ 		бу́дуть ото́чувати, бу́дуть ото́чувать, ото́чуватимуть
búdutʹ otóčuvaty, búdutʹ otóčuvatʹ, otóčuvatymutʹ
imperative singular plural
first-person — ото́чуймо
otóčujmo
second-person ото́чуй
otóčuj 		ото́чуйте
otóčujte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		ото́чував
otóčuvav 		ото́чували
otóčuvaly
feminine
я / ти / вона 		ото́чувала
otóčuvala
neuter
воно 		ото́чувало
otóčuvalo

Derived terms

edit

Further reading

edit
Retrieved from "https://en.wiktionary.org/w/index.php?title=оточувати&oldid=79845419"