повідомити
Ukrainian edit
Etymology edit
по- (po-) + відо́мий (vidómyj) + -ити (-yty). Compare Polish powiadomić.
Pronunciation edit
Verb edit
повідо́мити • (povidómyty) pf (imperfective повідомля́ти)
- (transitive) to inform, to notify, to advise, to apprise (somebody of something / that: кого́сь (accusative) про щось (accusative) / що)
- Synonyms: сповісти́ти pf (spovistýty), поінформува́ти pf (poinformuváty)
Conjugation edit
Conjugation of повідо́мити, повідо́мить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | повідо́мити, повідо́мить povidómyty, povidómytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | повідо́млений povidómlenyj impersonal: повідо́млено povidómleno |
| adverbial | — | повідо́мивши povidómyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | повідо́млю povidómlju |
| 2nd singular ти |
— | повідо́миш povidómyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | повідо́мить povidómytʹ |
| 1st plural ми |
— | повідо́мим, повідо́мимо povidómym, povidómymo |
| 2nd plural ви |
— | повідо́мите povidómyte |
| 3rd plural вони |
— | повідо́млять povidómljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | повідо́ммо povidómmo |
| second-person | повідо́м povidóm |
повідо́мте povidómte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
повідо́мив povidómyv |
повідо́мили povidómyly |
| feminine я / ти / вона |
повідо́мила povidómyla | |
| neuter воно |
повідо́мило povidómylo | |
Derived terms edit
- повідо́млений (povidómlenyj)
- повідо́млення (povidómlennja)
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “повідомити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “повідомити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “повідомити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)