Wiktionary

полювати

Ukrainian

edit

Etymology

edit

From по́ле (póle). Compare Belarusian палява́ць (paljavácʹ), obsolete or dialectal Russian полева́ть (polevátʹ).

Pronunciation

edit
  • IPA(key): [pɔlʲʊˈʋate]
  • Audio:(file)

Verb

edit

полюва́ти • (poljuváty) impf

  1. (ditransitive) to hunt

Conjugation

edit
Conjugation of полюва́ти, полюва́ть (class 2a, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive полюва́ти, полюва́ть
poljuváty, poljuvátʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — польо́ваний
polʹóvanyj
impersonal: польо́вано
polʹóvano
adverbial полю́ючи
poljújučy 		полюва́вши
poljuvávšy
present tense future tense
1st singular
я 		полю́ю
poljúju 		бу́ду полюва́ти, бу́ду полюва́ть, полюва́тиму
búdu poljuváty, búdu poljuvátʹ, poljuvátymu
2nd singular
ти 		полю́єш
poljúješ 		бу́деш полюва́ти, бу́деш полюва́ть, полюва́тимеш
búdeš poljuváty, búdeš poljuvátʹ, poljuvátymeš
3rd singular
він / вона / воно 		полю́є
poljúje 		бу́де полюва́ти, бу́де полюва́ть, полюва́тиме
búde poljuváty, búde poljuvátʹ, poljuvátyme
1st plural
ми 		полю́єм, полю́ємо
poljújem, poljújemo 		бу́демо полюва́ти, бу́демо полюва́ть, полюва́тимемо, полюва́тимем
búdemo poljuváty, búdemo poljuvátʹ, poljuvátymemo, poljuvátymem
2nd plural
ви 		полю́єте
poljújete 		бу́дете полюва́ти, бу́дете полюва́ть, полюва́тимете
búdete poljuváty, búdete poljuvátʹ, poljuvátymete
3rd plural
вони 		полю́ють
poljújutʹ 		бу́дуть полюва́ти, бу́дуть полюва́ть, полюва́тимуть
búdutʹ poljuváty, búdutʹ poljuvátʹ, poljuvátymutʹ
imperative singular plural
first-person — полю́ймо
poljújmo
second-person полю́й
poljúj 		полю́йте
poljújte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		полюва́в
poljuváv 		полюва́ли
poljuvály
feminine
я / ти / вона 		полюва́ла
poljuvála
neuter
воно 		полюва́ло
poljuválo

References

edit
Retrieved from "https://en.wiktionary.org/w/index.php?title=полювати&oldid=79720557"