поцілувати

Ukrainian

по- (po-) +‎ цілува́ти (ciluváty)

поцілува́ти • (pociluváty) pf (imperfective цілува́ти)

Conjugation of поцілува́ти, поцілува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	поцілува́ти, поцілува́ть pociluváty, pociluvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	поціло́ваний pocilóvanyj impersonal: поціло́вано pocilóvano
adverbial	—	поцілува́вши pociluvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	поцілу́ю pocilúju
2nd singular ти	—	поцілу́єш pocilúješ
3rd singular він / вона / воно	—	поцілу́є pocilúje
1st plural ми	—	поцілу́єм, поцілу́ємо pocilújem, pocilújemo
2nd plural ви	—	поцілу́єте pocilújete
3rd plural вони	—	поцілу́ють pocilújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	поцілу́ймо pocilújmo
second-person	поцілу́й pocilúj	поцілу́йте pocilújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	поцілува́в pociluváv	поцілува́ли pociluvály
feminine я / ти / вона	поцілува́ла pociluvála
neuter воно	поцілува́ло pociluválo

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “поцілувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“поцілувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“поцілувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)