прокричати

Ukrainian

From про- (pro-) +‎ крича́ти (kryčáty). Compare Russian прокрича́ть (prokričátʹ).

прокрича́ти • (prokryčáty) pf (transitive, intransitive)

to cry out, to shout, to yell
Synonym: ви́гукнути pf (výhuknuty)
(figuratively) to trumpet (to proclaim loudly)
прокрича́ти ву́ха кому́сь про щось (idiomatic)
prokryčáty vúxa komúsʹ pro ščosʹ
to give somebody earache about something, to din something into somebody's ears
to shout, to scream (for a certain time)

Conjugation of прокрича́ти, прокрича́ть (class 5b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	прокрича́ти, прокрича́ть prokryčáty, prokryčátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	прокрича́вши prokryčávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	прокричу́ prokryčú
2nd singular ти	—	прокричи́ш prokryčýš
3rd singular він / вона / воно	—	прокричи́ть prokryčýtʹ
1st plural ми	—	прокричи́м, прокричимо́ prokryčým, prokryčymó
2nd plural ви	—	прокричите́ prokryčyté
3rd plural вони	—	прокрича́ть prokryčátʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	прокричі́м, прокричі́мо prokryčím, prokryčímo
second-person	прокричи́ prokryčý	прокричі́ть prokryčítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	прокрича́в prokryčáv	прокрича́ли prokryčály
feminine я / ти / вона	прокрича́ла prokryčála
neuter воно	прокрича́ло prokryčálo

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “прокричати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“прокричати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)