підказати

Ukrainian edit

підказа́ти • (pidkazáty) pf (imperfective підка́зувати)

(theater) to prompt (show or tell an actor/person the words they should be saying, or actions they should be doing)
(figurative) to prompt (lead (someone) toward what they should say or do)

Conjugation of підказа́ти, підказа́ть (class 6c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	підказа́ти, підказа́ть pidkazáty, pidkazátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	підка́заний pidkázanyj impersonal: підка́зано pidkázano
adverbial	—	підказа́вши pidkazávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	підкажу́ pidkažú
2nd singular ти	—	підка́жеш pidkážeš
3rd singular він / вона / воно	—	підка́же pidkáže
1st plural ми	—	підка́жем, підка́жемо pidkážem, pidkážemo
2nd plural ви	—	підка́жете pidkážete
3rd plural вони	—	підка́жуть pidkážutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	підкажі́м, підкажі́мо pidkažím, pidkažímo
second-person	підкажи́ pidkažý	підкажі́ть pidkažítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	підказа́в pidkazáv	підказа́ли pidkazály
feminine я / ти / вона	підказа́ла pidkazála
neuter воно	підказа́ло pidkazálo