Wiktionary

ремиґати

Ukrainian

edit

Etymology

edit

From Romanian rumega.

Pronunciation

edit

Verb

edit

ремиґа́ти • (remygáty) impf

  1. (of animals) to ruminate

Conjugation

edit
Conjugation of ремиґа́ти, ремиґа́ть (class 1a, imperfective, intransitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive ремиґа́ти, ремиґа́ть
remygáty, remygátʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — —
adverbial ремиґа́ючи
remygájučy 		ремиґа́вши
remygávšy
present tense future tense
1st singular
я 		ремиґа́ю
remygáju 		бу́ду ремиґа́ти, бу́ду ремиґа́ть, ремиґа́тиму
búdu remygáty, búdu remygátʹ, remygátymu
2nd singular
ти 		ремиґа́єш
remygáješ 		бу́деш ремиґа́ти, бу́деш ремиґа́ть, ремиґа́тимеш
búdeš remygáty, búdeš remygátʹ, remygátymeš
3rd singular
він / вона / воно 		ремиґа́є
remygáje 		бу́де ремиґа́ти, бу́де ремиґа́ть, ремиґа́тиме
búde remygáty, búde remygátʹ, remygátyme
1st plural
ми 		ремиґа́єм, ремиґа́ємо
remygájem, remygájemo 		бу́демо ремиґа́ти, бу́демо ремиґа́ть, ремиґа́тимемо, ремиґа́тимем
búdemo remygáty, búdemo remygátʹ, remygátymemo, remygátymem
2nd plural
ви 		ремиґа́єте
remygájete 		бу́дете ремиґа́ти, бу́дете ремиґа́ть, ремиґа́тимете
búdete remygáty, búdete remygátʹ, remygátymete
3rd plural
вони 		ремиґа́ють
remygájutʹ 		бу́дуть ремиґа́ти, бу́дуть ремиґа́ть, ремиґа́тимуть
búdutʹ remygáty, búdutʹ remygátʹ, remygátymutʹ
imperative singular plural
first-person — ремиґа́ймо
remygájmo
second-person ремиґа́й
remygáj 		ремиґа́йте
remygájte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		ремиґа́в
remygáv 		ремиґа́ли
remygály
feminine
я / ти / вона 		ремиґа́ла
remygála
neuter
воно 		ремиґа́ло
remygálo

Derived terms

edit

References

edit
Retrieved from "https://en.wiktionary.org/w/index.php?title=ремиґати&oldid=81339997"