розв'язувати

Ukrainian

Etymology

From розв'яза́ти (rozvʺjazáty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian развя́зывать (razvjázyvatʹ), Belarusian развя́зваць (razvjázvacʹ), Polish rozwiązywać.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔzˈʋjazʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

розв'я́зувати • (rozvʺjázuvaty) impf (perfective розв'яза́ти) (transitive)

1. to unbind, to unfasten, to undo, to untie
2. to loose, to loosen, to unleash
3. to solve, to resolve (:problem, dilemma)

   Synonyms: вирі́шувати impf (vyríšuvaty), ріша́ти impf (rišáty)

Conjugation

Conjugation of розв'я́зувати, розв'я́зувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	розв'я́зувати, розв'я́зувать rozvʺjázuvaty, rozvʺjázuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	розв'я́зуючи rozvʺjázujučy	розв'я́зувавши rozvʺjázuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розв'я́зую rozvʺjázuju	бу́ду розв'я́зувати, бу́ду розв'я́зувать, розв'я́зуватиму búdu rozvʺjázuvaty, búdu rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymu
2nd singular ти	розв'я́зуєш rozvʺjázuješ	бу́деш розв'я́зувати, бу́деш розв'я́зувать, розв'я́зуватимеш búdeš rozvʺjázuvaty, búdeš rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розв'я́зує rozvʺjázuje	бу́де розв'я́зувати, бу́де розв'я́зувать, розв'я́зуватиме búde rozvʺjázuvaty, búde rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatyme
1st plural ми	розв'я́зуєм, розв'я́зуємо rozvʺjázujem, rozvʺjázujemo	бу́демо розв'я́зувати, бу́демо розв'я́зувать, розв'я́зуватимемо, розв'я́зуватимем búdemo rozvʺjázuvaty, búdemo rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymemo, rozvʺjázuvatymem
2nd plural ви	розв'я́зуєте rozvʺjázujete	бу́дете розв'я́зувати, бу́дете розв'я́зувать, розв'я́зуватимете búdete rozvʺjázuvaty, búdete rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymete
3rd plural вони	розв'я́зують rozvʺjázujutʹ	бу́дуть розв'я́зувати, бу́дуть розв'я́зувать, розв'я́зуватимуть búdutʹ rozvʺjázuvaty, búdutʹ rozvʺjázuvatʹ, rozvʺjázuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розв'я́зуймо rozvʺjázujmo
second-person	розв'я́зуй rozvʺjázuj	розв'я́зуйте rozvʺjázujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розв'я́зував rozvʺjázuvav	розв'я́зували rozvʺjázuvaly
feminine я / ти / вона	розв'я́зувала rozvʺjázuvala
neuter воно	розв'я́зувало rozvʺjázuvalo

Derived terms

• розв'я́зування n (rozvʺjázuvannja)
• розв'я́зуватися impf (rozvʺjázuvatysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розв'язувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розв'язувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розв'язувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розв'язувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)