розв'язати

Ukrainian edit

розв'яза́ти • (rozvʺjazáty) pf (imperfective розв'я́зувати) (transitive)

to unbind, to unfasten, to undo, to untie
to loose, to loosen, to unleash
to solve, to resolve (:problem, dilemma)
Synonyms: ви́рішити pf (výrišyty), ріши́ти pf (rišýty)

Conjugation of розв'яза́ти, розв'яза́ть (class 6c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	розв'яза́ти, розв'яза́ть rozvʺjazáty, rozvʺjazátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розв'я́заний rozvʺjázanyj impersonal: розв'я́зано rozvʺjázano
adverbial	—	розв'яза́вши rozvʺjazávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розв'яжу́ rozvʺjažú
2nd singular ти	—	розв'я́жеш rozvʺjážeš
3rd singular він / вона / воно	—	розв'я́же rozvʺjáže
1st plural ми	—	розв'я́жем, розв'я́жемо rozvʺjážem, rozvʺjážemo
2nd plural ви	—	розв'я́жете rozvʺjážete
3rd plural вони	—	розв'я́жуть rozvʺjážutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розв'яжі́м, розв'яжі́мо rozvʺjažím, rozvʺjažímo
second-person	розв'яжи́ rozvʺjažý	розв'яжі́ть rozvʺjažítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розв'яза́в rozvʺjazáv	розв'яза́ли rozvʺjazály
feminine я / ти / вона	розв'яза́ла rozvʺjazála
neuter воно	розв'яза́ло rozvʺjazálo