розкопувати

Ukrainian

Etymology

From розкопа́ти (rozkopáty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian раска́пывать (raskápyvatʹ), Belarusian раско́пваць (raskópvacʹ), Polish rozkopywać.

Pronunciation

IPA^(key): [rɔzˈkɔpʊʋɐte]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb

розко́пувати • (rozkópuvaty) impf (perfective розкопа́ти) (transitive)

(literally) to dig out, to excavate
(figurative, colloquial) to dig out, to dig up, to unearth (:documents, evidence, information, etc.)

Conjugation

Conjugation of розко́пувати, розко́пувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	розко́пувати, розко́пувать rozkópuvaty, rozkópuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розко́пуваний rozkópuvanyj impersonal: розко́пувано rozkópuvano
adverbial	розко́пуючи rozkópujučy	розко́пувавши rozkópuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розко́пую rozkópuju	бу́ду розко́пувати, бу́ду розко́пувать, розко́пуватиму búdu rozkópuvaty, búdu rozkópuvatʹ, rozkópuvatymu
2nd singular ти	розко́пуєш rozkópuješ	бу́деш розко́пувати, бу́деш розко́пувать, розко́пуватимеш búdeš rozkópuvaty, búdeš rozkópuvatʹ, rozkópuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розко́пує rozkópuje	бу́де розко́пувати, бу́де розко́пувать, розко́пуватиме búde rozkópuvaty, búde rozkópuvatʹ, rozkópuvatyme
1st plural ми	розко́пуєм, розко́пуємо rozkópujem, rozkópujemo	бу́демо розко́пувати, бу́демо розко́пувать, розко́пуватимемо, розко́пуватимем búdemo rozkópuvaty, búdemo rozkópuvatʹ, rozkópuvatymemo, rozkópuvatymem
2nd plural ви	розко́пуєте rozkópujete	бу́дете розко́пувати, бу́дете розко́пувать, розко́пуватимете búdete rozkópuvaty, búdete rozkópuvatʹ, rozkópuvatymete
3rd plural вони	розко́пують rozkópujutʹ	бу́дуть розко́пувати, бу́дуть розко́пувать, розко́пуватимуть búdutʹ rozkópuvaty, búdutʹ rozkópuvatʹ, rozkópuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розко́пуймо rozkópujmo
second-person	розко́пуй rozkópuj	розко́пуйте rozkópujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розко́пував rozkópuvav	розко́пували rozkópuvaly
feminine я / ти / вона	розко́пувала rozkópuvala
neuter воно	розко́пувало rozkópuvalo

Derived terms

розко́пування n (rozkópuvannja)
розко́пуватися impf (rozkópuvatysja)