розчаровувати

Ukrainian

Etymology

From the розчаро́в- (rozčaróv-) stem of розчарува́ти pf (rozčaruváty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian разочаро́вывать (razočaróvyvatʹ), Belarusian расчаро́ўваць (rasčaróŭvacʹ), Polish rozczarowywać.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔʒt͡ʃɐˈrɔwʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

розчаро́вувати • (rozčaróvuvaty) impf (perfective розчарува́ти)

1. to disappoint
2. to disillusion
3. to disenchant

Conjugation

Conjugation of розчаро́вувати, розчаро́вувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	розчаро́вувати, розчаро́вувать rozčaróvuvaty, rozčaróvuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розчаро́вуваний rozčaróvuvanyj impersonal: розчаро́вувано rozčaróvuvano
adverbial	розчаро́вуючи rozčaróvujučy	розчаро́вувавши rozčaróvuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розчаро́вую rozčaróvuju	бу́ду розчаро́вувати, бу́ду розчаро́вувать, розчаро́вуватиму búdu rozčaróvuvaty, búdu rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymu
2nd singular ти	розчаро́вуєш rozčaróvuješ	бу́деш розчаро́вувати, бу́деш розчаро́вувать, розчаро́вуватимеш búdeš rozčaróvuvaty, búdeš rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розчаро́вує rozčaróvuje	бу́де розчаро́вувати, бу́де розчаро́вувать, розчаро́вуватиме búde rozčaróvuvaty, búde rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatyme
1st plural ми	розчаро́вуєм, розчаро́вуємо rozčaróvujem, rozčaróvujemo	бу́демо розчаро́вувати, бу́демо розчаро́вувать, розчаро́вуватимемо, розчаро́вуватимем búdemo rozčaróvuvaty, búdemo rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymemo, rozčaróvuvatymem
2nd plural ви	розчаро́вуєте rozčaróvujete	бу́дете розчаро́вувати, бу́дете розчаро́вувать, розчаро́вуватимете búdete rozčaróvuvaty, búdete rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymete
3rd plural вони	розчаро́вують rozčaróvujutʹ	бу́дуть розчаро́вувати, бу́дуть розчаро́вувать, розчаро́вуватимуть búdutʹ rozčaróvuvaty, búdutʹ rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розчаро́вуймо rozčaróvujmo
second-person	розчаро́вуй rozčaróvuj	розчаро́вуйте rozčaróvujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розчаро́вував rozčaróvuvav	розчаро́вували rozčaróvuvaly
feminine я / ти / вона	розчаро́вувала rozčaróvuvala
neuter воно	розчаро́вувало rozčaróvuvalo

Derived terms

• розчаро́вуватися impf (rozčaróvuvatysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розчаровувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розчаровувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розчаровувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розчаровувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)