скерувати
Ukrainian edit
Etymology edit
From с- (s-) + керува́ти (keruváty). Compare Belarusian скірава́ць (skiravácʹ), Polish skierować.
Pronunciation edit
Verb edit
скерува́ти • (skeruváty) pf (imperfective скеро́вувати)
- (transitive) to direct, to turn, to aim
- Synonyms: спрямува́ти pf (sprjamuváty), зверну́ти pf (zvernúty), зорієнтува́ти pf (zorijentuváty), напра́вити pf (naprávyty), (rare) напрями́ти pf (naprjamýty), наці́лити pf (nacílyty), поверну́ти (povernúty)
Conjugation edit
Conjugation of скерува́ти, скерува́ть (class 2a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | скерува́ти, скерува́ть skeruváty, skeruvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | скеро́ваний skeróvanyj impersonal: скеро́вано skeróvano |
| adverbial | — | скерува́вши skeruvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | скеру́ю skerúju |
| 2nd singular ти |
— | скеру́єш skerúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | скеру́є skerúje |
| 1st plural ми |
— | скеру́єм, скеру́ємо skerújem, skerújemo |
| 2nd plural ви |
— | скеру́єте skerújete |
| 3rd plural вони |
— | скеру́ють skerújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | скеру́ймо skerújmo |
| second-person | скеру́й skerúj |
скеру́йте skerújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
скерува́в skeruváv |
скерува́ли skeruvály |
| feminine я / ти / вона |
скерува́ла skeruvála | |
| neuter воно |
скерува́ло skeruválo | |
Derived terms edit
- скерува́ння n (skeruvánnja)
- скерува́тися pf (skeruvátysja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “скерувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “скерувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “скерувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “скерувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)