спізнюватися

Ukrainian

Etymology

спізни́тися (spiznýtysja) +‎ -ювати (-juvaty)

Pronunciation

IPA^(key): [ˈsʲpʲizʲnʲʊʋɐtesʲɐ]
Audio: (file)

Verb

спі́знюватися • (spíznjuvatysja) impf (perfective спізни́тися)

to be late
Synonyms: запі́знюватися impf (zapíznjuvatysja), (rare) спізня́тися impf (spiznjátysja)

Conjugation

Conjugation of спі́знюватися, спі́знюватись, спі́знюваться (class 2a, imperfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	спі́знюватися, спі́знюватись, спі́знюваться spíznjuvatysja, spíznjuvatysʹ, spíznjuvatʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	спі́знюючись spíznjujučysʹ	спі́знювавшись spíznjuvavšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	спі́знююся, спі́знююсь spíznjujusja, spíznjujusʹ	бу́ду спі́знюватися, бу́ду спі́знюватись, бу́ду спі́знюваться, спі́знюватимусь, спі́знюватимуся búdu spíznjuvatysja, búdu spíznjuvatysʹ, búdu spíznjuvatʹsja, spíznjuvatymusʹ, spíznjuvatymusja
2nd singular ти	спі́знюєшся spíznjuješsja	бу́деш спі́знюватися, бу́деш спі́знюватись, бу́деш спі́знюваться, спі́знюватимешся búdeš spíznjuvatysja, búdeš spíznjuvatysʹ, búdeš spíznjuvatʹsja, spíznjuvatymešsja
3rd singular він / вона / воно	спі́знюється spíznjujetʹsja	бу́де спі́знюватися, бу́де спі́знюватись, бу́де спі́знюваться, спі́знюватиметься búde spíznjuvatysja, búde spíznjuvatysʹ, búde spíznjuvatʹsja, spíznjuvatymetʹsja
1st plural ми	спі́знюємся, спі́знюємося, спі́знюємось spíznjujemsja, spíznjujemosja, spíznjujemosʹ	бу́демо спі́знюватися, бу́демо спі́знюватись, бу́демо спі́знюваться, спі́знюватимемось, спі́знюватимемося, спі́знюватимемся búdemo spíznjuvatysja, búdemo spíznjuvatysʹ, búdemo spíznjuvatʹsja, spíznjuvatymemosʹ, spíznjuvatymemosja, spíznjuvatymemsja
2nd plural ви	спі́знюєтеся, спі́знюєтесь spíznjujetesja, spíznjujetesʹ	бу́дете спі́знюватися, бу́дете спі́знюватись, бу́дете спі́знюваться, спі́знюватиметесь, спі́знюватиметеся búdete spíznjuvatysja, búdete spíznjuvatysʹ, búdete spíznjuvatʹsja, spíznjuvatymetesʹ, spíznjuvatymetesja
3rd plural вони	спі́знюються spíznjujutʹsja	бу́дуть спі́знюватися, бу́дуть спі́знюватись, бу́дуть спі́знюваться, спі́знюватимуться búdutʹ spíznjuvatysja, búdutʹ spíznjuvatysʹ, búdutʹ spíznjuvatʹsja, spíznjuvatymutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	спі́знюймося, спі́знюймось spíznjujmosja, spíznjujmosʹ
second-person	спі́знюйся, спі́знюйсь spíznjujsja, spíznjujsʹ	спі́знюйтеся, спі́знюйтесь spíznjujtesja, spíznjujtesʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спі́знювався, спі́знювавсь spíznjuvavsja, spíznjuvavsʹ	спі́знювалися, спі́знювались spíznjuvalysja, spíznjuvalysʹ
feminine я / ти / вона	спі́знювалася, спі́знювалась spíznjuvalasja, spíznjuvalasʹ
neuter воно	спі́знювалося, спі́знювалось spíznjuvalosja, spíznjuvalosʹ