увінчатися

Ukrainian edit

Etymology edit

From увінча́ти (uvinčáty) +‎ -ся (-sja). Compare Russian увенча́ться (uvenčátʹsja), Belarusian увянча́цца (uvjančácca).

Pronunciation edit

IPA^(key): [ʊʋʲinˈt͡ʃatesʲɐ]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb edit

увінча́тися • (uvinčátysja) pf (imperfective уві́нчуватися)

to be crowned
увенча́ться у́спіхом ― uvenčátʹsja úspixom ― to be crowned with success
- 1896 [1893], Lesya Ukrainka, Давня казка [An Ancient Tale]‎^[1], archived from the original on 2015-04-16:
  Золоти́х не хо́чу ла́врів,
  З ни́ми ща́стя не здобу́ду.
  Як я ни́ми увінча́юсь,
  То пое́том вже не бу́ду.
  Zolotýx ne xóču lávriv,
  Z nýmy ščástja ne zdobúdu.
  Jak ja nýmy uvinčájusʹ,
  To poétom vže ne búdu.
  I don't want golden laurels,
  I will gain no happiness with them.
  If I am crowned with them,
  Then I will no longer be a poet.
- 2021 July 31, Petro Kralyuk, “«Українську Кубань брутально русифікували» – професор Петро Кралюк”, in Радіо Свобода‎^[2], archived from the original on 2023-02-25:
  Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році на Кубані спостерігалися спроби створити свої автономні республіки, однак вони не увінчалися успіхом.
  Pislja rozpadu Radjansʹkoho Sojuzu v 1991 roci na Kubani sposterihalysja sproby stvoryty svoji avtonomni respubliky, odnak vony ne uvinčalysja uspixom.
  After the collapse of the Soviet Union in 1991, there were attempts to create autonomous republics in the Kuban, however they were not crowned with success.
passive of увінча́ти pf (uvinčáty)

Conjugation edit

Conjugation of увінча́тися, увінча́тись, увінча́ться (class 1a, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	увінча́тися, увінча́тись, увінча́ться uvinčátysja, uvinčátysʹ, uvinčátʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	увінча́вшись uvinčávšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	увінча́юся, увінча́юсь uvinčájusja, uvinčájusʹ
2nd singular ти	—	увінча́єшся uvinčáješsja
3rd singular він / вона / воно	—	увінча́ється uvinčájetʹsja
1st plural ми	—	увінча́ємся, увінча́ємося, увінча́ємось uvinčájemsja, uvinčájemosja, uvinčájemosʹ
2nd plural ви	—	увінча́єтеся, увінча́єтесь uvinčájetesja, uvinčájetesʹ
3rd plural вони	—	увінча́ються uvinčájutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	увінча́ймося, увінча́ймось uvinčájmosja, uvinčájmosʹ
second-person	увінча́йся, увінча́йсь uvinčájsja, uvinčájsʹ	увінча́йтеся, увінча́йтесь uvinčájtesja, uvinčájtesʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	увінча́вся, увінча́всь uvinčávsja, uvinčávsʹ	увінча́лися, увінча́лись uvinčálysja, uvinčálysʹ
feminine я / ти / вона	увінча́лася, увінча́лась uvinčálasja, uvinčálasʹ
neuter воно	увінча́лося, увінча́лось uvinčálosja, uvinčálosʹ

References edit

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “увінчатися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“увінчатися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)