Wiktionary

уміти

Ukrainian

edit

Alternative forms

edit

Etymology

edit

From Proto-Slavic *uměti.

Pronunciation

edit
  • IPA(key): [ʊˈmʲite]
  • Audio:(file)

Verb

edit

умі́ти • (umíty) impf (+ infinitive)

  1. (intransitive) can, to be able to, to know how to

Usage notes

edit
  • The forms умі́ти (umíty) (used after consonants or at the beginning of a clause) and вмі́ти (vmíty) (used after vowels) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.

Conjugation

edit
Conjugation of умі́ти, умі́ть (class 1a, imperfective, intransitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive умі́ти, умі́ть
umíty, umítʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — —
adverbial умі́ючи
umíjučy 		умі́вши
umívšy
present tense future tense
1st singular
я 		умі́ю
umíju 		бу́ду вмі́ти, бу́ду вмі́ть, умі́тиму
búdu vmíty, búdu vmítʹ, umítymu
2nd singular
ти 		умі́єш
umíješ 		бу́деш умі́ти, бу́деш умі́ть, умі́тимеш
búdeš umíty, búdeš umítʹ, umítymeš
3rd singular
він / вона / воно 		умі́є
umíje 		бу́де вмі́ти, бу́де вмі́ть, умі́тиме
búde vmíty, búde vmítʹ, umítyme
1st plural
ми 		умі́єм, умі́ємо
umíjem, umíjemo 		бу́демо вмі́ти, бу́демо вмі́ть, умі́тимемо, умі́тимем
búdemo vmíty, búdemo vmítʹ, umítymemo, umítymem
2nd plural
ви 		умі́єте
umíjete 		бу́дете вмі́ти, бу́дете вмі́ть, умі́тимете
búdete vmíty, búdete vmítʹ, umítymete
3rd plural
вони 		умі́ють
umíjutʹ 		бу́дуть умі́ти, бу́дуть умі́ть, умі́тимуть
búdutʹ umíty, búdutʹ umítʹ, umítymutʹ
imperative singular plural
first-person — умі́ймо
umíjmo
second-person умі́й
umíj 		умі́йте
umíjte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		умі́в
umív 		умі́ли
umíly
feminine
я / ти / вона 		умі́ла
umíla
neuter
воно 		умі́ло
umílo

Derived terms

edit

Further reading

edit
Retrieved from "https://en.wiktionary.org/w/index.php?title=уміти&oldid=79956441"