виламати

Ukrainian

Etymology

From ви́- (vý-) +‎ ламати (lamaty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʋɪɫɐmɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

ви́ламати • (výlamaty) pf (imperfective вила́мувати)

1. to break in
2. to break out

Conjugation

Conjugation of ви́ламати, ви́ламать (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	ви́ламати, ви́ламать výlamaty, výlamatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ви́ламаний výlamanyj impersonal: ви́ламано výlamano
adverbial	—	ви́ламавши výlamavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	ви́ламаю výlamaju
2nd singular ти	—	ви́ламаєш výlamaješ
3rd singular він / вона / воно	—	ви́ламає výlamaje
1st plural ми	—	ви́ламаєм, ви́ламаємо výlamajem, výlamajemo
2nd plural ви	—	ви́ламаєте výlamajete
3rd plural вони	—	ви́ламають výlamajutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ви́ламаймо výlamajmo
second-person	ви́ламай výlamaj	ви́ламайте výlamajte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ви́ламав výlamav	ви́ламали výlamaly
feminine я / ти / вона	ви́ламала výlamala
neuter воно	ви́ламало výlamalo

References

• “виламати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)