виникнути
Ukrainian edit
Etymology edit
From ви́- (vý-) + ни́кнути impf (nýknuty). Compare Belarusian вы́нікнуць (výniknucʹ), Polish wyniknąć.
Pronunciation edit
Verb edit
ви́никнути • (výnyknuty) pf (imperfective виника́ти)
- (intransitive) to arise, to crop up, to emerge, to spring up, to appear
- Synonyms: поста́ти pf (postáty), з'яви́тися pf (zʺjavýtysja)
Conjugation edit
Conjugation of ви́никнути, ви́никнуть (class 3°a, perfective, intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́никнути, ви́никнуть výnyknuty, výnyknutʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | ви́никлий výnyklyj |
| passive | — | — |
| adverbial | — | ви́никши, ви́никнувши výnykšy, výnyknuvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́никну výnyknu |
| 2nd singular ти |
— | ви́никнеш výnykneš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́никне výnykne |
| 1st plural ми |
— | ви́никнем, ви́никнемо výnyknem, výnyknemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́никнете výnyknete |
| 3rd plural вони |
— | ви́никнуть výnyknutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́никнім, ви́никнімо výnyknim, výnyknimo |
| second-person | ви́никни výnykny |
ви́никніть výnyknitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́ник výnyk |
ви́никли výnykly |
| feminine я / ти / вона |
ви́никла výnykla | |
| neuter воно |
ви́никло výnyklo | |
Derived terms edit
- ви́никнення n (výnyknennja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “виникнути”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “виникнути”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “виникнути”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “виникнути”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)