виручати

Ukrainian edit

Etymology edit

From ви́ручити (výručyty) +‎ -а́ти (-áty). Compare Russian выруча́ть (vyručátʹ), Belarusian выруча́ць (vyručácʹ), Polish wyręczać (“to relieve”).

Pronunciation edit

IPA^(key): [ʋerʊˈt͡ʃate]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb edit

вируча́ти • (vyručáty) impf (perfective ви́ручити) (transitive)

to help out, to come to the aid/assistance/help/rescue of
Synonyms: виво́зити impf (vyvózyty), визволя́ти impf (vyzvoljáty), вирято́вувати impf (vyrjatóvuvaty), рятува́ти impf (rjatuváty)
(rare) to get, to realize (:sum of money in exchange for something)

Conjugation edit

Conjugation of вируча́ти, вируча́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	вируча́ти, вируча́ть vyručáty, vyručátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	вируча́ючи vyručájučy	вируча́вши vyručávšy
	present tense	future tense
1st singular я	вируча́ю vyručáju	бу́ду вируча́ти, бу́ду вируча́ть, вируча́тиму búdu vyručáty, búdu vyručátʹ, vyručátymu
2nd singular ти	вируча́єш vyručáješ	бу́деш вируча́ти, бу́деш вируча́ть, вируча́тимеш búdeš vyručáty, búdeš vyručátʹ, vyručátymeš
3rd singular він / вона / воно	вируча́є vyručáje	бу́де вируча́ти, бу́де вируча́ть, вируча́тиме búde vyručáty, búde vyručátʹ, vyručátyme
1st plural ми	вируча́єм, вируча́ємо vyručájem, vyručájemo	бу́демо вируча́ти, бу́демо вируча́ть, вируча́тимемо, вируча́тимем búdemo vyručáty, búdemo vyručátʹ, vyručátymemo, vyručátymem
2nd plural ви	вируча́єте vyručájete	бу́дете вируча́ти, бу́дете вируча́ть, вируча́тимете búdete vyručáty, búdete vyručátʹ, vyručátymete
3rd plural вони	вируча́ють vyručájutʹ	бу́дуть вируча́ти, бу́дуть вируча́ть, вируча́тимуть búdutʹ vyručáty, búdutʹ vyručátʹ, vyručátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	вируча́ймо vyručájmo
second-person	вируча́й vyručáj	вируча́йте vyručájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	вируча́в vyručáv	вируча́ли vyručály
feminine я / ти / вона	вируча́ла vyručála
neuter воно	вируча́ло vyručálo

Derived terms edit

вируча́ння n (vyručánnja)
вируча́тися impf (vyručátysja)

References edit

Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “виручати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
“виручати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)