височіти

Ukrainian

From висо́кий (vysókyj) +‎ -іти (-ity).

височі́ти • (vysočíty) impf (intransitive, third person only)

Conjugation of височі́ти, височі́ть (class 5b // 1a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	височі́ти, височі́ть vysočíty, vysočítʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	височі́ючи vysočíjučy	височі́вши vysočívšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	—
2nd singular ти	—	—
3rd singular він / вона / воно	височи́ть, височі́є vysočýtʹ, vysočíje	бу́де височі́ти, бу́де височі́ть, височі́тиме búde vysočíty, búde vysočítʹ, vysočítyme
1st plural ми	—	—
2nd plural ви	—	—
3rd plural вони	височа́ть, височі́ють vysočátʹ, vysočíjutʹ	бу́дуть височі́ти, бу́дуть височі́ть, височі́тимуть búdutʹ vysočíty, búdutʹ vysočítʹ, vysočítymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	—
second-person	—	—
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	височі́в vysočív	височі́ли vysočíly
feminine я / ти / вона	височі́ла vysočíla
neuter воно	височі́ло vysočílo

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “височіти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “височіти”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “височіти”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “височіти”, in English-Ukrainian Dictionaries
“височіти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“височіти”, in Kyiv Dictionary (in English)
“височіти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)