витребувати

Ukrainian

Etymology

From ви́- (vý-) +‎ требувати (trebuvaty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʋɪtrebʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

ви́требувати • (výtrebuvaty) pf

1. to demand

Conjugation

Conjugation of ви́требувати, ви́требувать (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	ви́требувати, ви́требувать výtrebuvaty, výtrebuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ви́требуваний výtrebuvanyj impersonal: ви́требувано výtrebuvano
adverbial	—	ви́требувавши výtrebuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	ви́требую výtrebuju
2nd singular ти	—	ви́требуєш výtrebuješ
3rd singular він / вона / воно	—	ви́требує výtrebuje
1st plural ми	—	ви́требуєм, ви́требуємо výtrebujem, výtrebujemo
2nd plural ви	—	ви́требуєте výtrebujete
3rd plural вони	—	ви́требують výtrebujutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ви́требуймо výtrebujmo
second-person	ви́требуй výtrebuj	ви́требуйте výtrebujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ви́требував výtrebuvav	ви́требували výtrebuvaly
feminine я / ти / вона	ви́требувала výtrebuvala
neuter воно	ви́требувало výtrebuvalo

References

• “витребувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)