відвозити

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ вози́ти (vozýty). Compare Russian отвози́ть (otvozítʹ), Belarusian адвазі́ць (advazícʹ), Polish odwozić.

Pronunciation

• відво́зити: IPA^(key): [ʋʲidˈwɔzete]
• відвози́ти: IPA^(key): [ʋʲidwɔˈzɪte]

• Audio; “відво́зити” (“vidvózyty”):

  (file)

Verb

відво́зити • (vidvózyty) impf (perfective відвезти́)

1. (transitive) to take away, to drive away, to take, to drive (by vehicle)

Conjugation

Conjugation of відво́зити, відво́зить (class 4a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	відво́зити, відво́зить vidvózyty, vidvózytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	відво́зячи vidvózjačy	відво́зивши vidvózyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	відво́жу vidvóžu	бу́ду відво́зити, бу́ду відво́зить, відво́зитиму búdu vidvózyty, búdu vidvózytʹ, vidvózytymu
2nd singular ти	відво́зиш vidvózyš	бу́деш відво́зити, бу́деш відво́зить, відво́зитимеш búdeš vidvózyty, búdeš vidvózytʹ, vidvózytymeš
3rd singular він / вона / воно	відво́зить vidvózytʹ	бу́де відво́зити, бу́де відво́зить, відво́зитиме búde vidvózyty, búde vidvózytʹ, vidvózytyme
1st plural ми	відво́зим, відво́зимо vidvózym, vidvózymo	бу́демо відво́зити, бу́демо відво́зить, відво́зитимемо, відво́зитимем búdemo vidvózyty, búdemo vidvózytʹ, vidvózytymemo, vidvózytymem
2nd plural ви	відво́зите vidvózyte	бу́дете відво́зити, бу́дете відво́зить, відво́зитимете búdete vidvózyty, búdete vidvózytʹ, vidvózytymete
3rd plural вони	відво́зять vidvózjatʹ	бу́дуть відво́зити, бу́дуть відво́зить, відво́зитимуть búdutʹ vidvózyty, búdutʹ vidvózytʹ, vidvózytymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відво́зьмо vidvózʹmo
second-person	відво́зь vidvózʹ	відво́зьте vidvózʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відво́зив vidvózyv	відво́зили vidvózyly
feminine я / ти / вона	відво́зила vidvózyla
neuter воно	відво́зило vidvózylo

Derived terms

• відво́зитися impf (vidvózytysja)

 

Verb

відвози́ти • (vidvozýty) pf

1. (transitive, rare) to finish taking away, to stop taking away (by vehicle)

Conjugation

Conjugation of відвози́ти, відвози́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відвози́ти, відвози́ть vidvozýty, vidvozýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	відвози́вши vidvozývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відвожу́ vidvožú
2nd singular ти	—	відво́зиш vidvózyš
3rd singular він / вона / воно	—	відво́зить vidvózytʹ
1st plural ми	—	відво́зим, відво́зимо vidvózym, vidvózymo
2nd plural ви	—	відво́зите vidvózyte
3rd plural вони	—	відво́зять vidvózjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відвозі́м, відвозі́мо vidvozím, vidvozímo
second-person	відвози́ vidvozý	відвозі́ть vidvozítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відвози́в vidvozýv	відвози́ли vidvozýly
feminine я / ти / вона	відвози́ла vidvozýla
neuter воно	відвози́ло vidvozýlo

References

• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відвозити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• “відвозити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відвозити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “відвозити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “відвозити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “відвозити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відвозити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)