відняти

Ukrainian edit

From від- (vid-) +‎ -ня́ти (-njáty). Compare Russian отня́ть (otnjátʹ), Belarusian адня́ць (adnjácʹ), Polish odjąć.

відня́ти • (vidnjáty) pf (imperfective відніма́ти or відійма́ти) (transitive)

Conjugation of відня́ти, відня́ть (class 14c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відня́ти, відня́ть vidnjáty, vidnjátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відня́тий vidnjátyj impersonal: відня́то vidnjáto
adverbial	—	відня́вши vidnjávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відніму́ vidnimú
2nd singular ти	—	відні́меш vidnímeš
3rd singular він / вона / воно	—	відні́ме vidníme
1st plural ми	—	відні́мем, відні́мемо vidnímem, vidnímemo
2nd plural ви	—	відні́мете vidnímete
3rd plural вони	—	відні́муть vidnímutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	віднімі́м, віднімі́мо vidnimím, vidnimímo
second-person	відніми́ vidnimý	віднімі́ть vidnimítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відня́в vidnjáv	відняли́ vidnjalý
feminine я / ти / вона	відняла́ vidnjalá
neuter воно	відняло́ vidnjaló

Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відняти”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
“відняти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)