відректися

Ukrainian

From відректи́ (vidrektý) +‎ -ся (-sja)

відректи́ся • (vidrektýsja) pf (imperfective відріка́тися)

Conjugation of відректи́ся, відректи́сь (class 8b, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відректи́ся, відректи́сь vidrektýsja, vidrektýsʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	відрі́кшись vidríkšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	відречу́ся, відречу́сь vidrečúsja, vidrečúsʹ
2nd singular ти	—	відрече́шся vidrečéšsja
3rd singular він / вона / воно	—	відрече́ться vidrečétʹsja
1st plural ми	—	відрече́мся, відречемо́ся, відречемо́сь vidrečémsja, vidrečemósja, vidrečemósʹ
2nd plural ви	—	відречете́ся, відречете́сь vidrečetésja, vidrečetésʹ
3rd plural вони	—	відречу́ться vidrečútʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	відречі́мся, відречі́мося, відречі́мось vidrečímsja, vidrečímosja, vidrečímosʹ
second-person	відречи́ся, відречи́сь vidrečýsja, vidrečýsʹ	відречі́ться vidrečítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відрі́кся vidríksja	відрекли́ся, відрекли́сь vidreklýsja, vidreklýsʹ
feminine я / ти / вона	відрекла́ся, відрекла́сь vidreklásja, vidreklásʹ
neuter воно	відрекло́ся, відрекло́сь vidreklósja, vidreklósʹ