гнітити

Ukrainian

Pronunciation

• IPA^(key): [ɦnʲiˈtɪte]

• Audio:

  (file)

Etymology 1

From Proto-Slavic *gnět(ati) + -ити (-yty), from Proto-Slavic *gnesti.

Verb

гніти́ти • (hnitýty) impf (perfective пригніти́ти)

1. (transitive) to press, to squeeze
2. (transitive) to oppress, to depress, to distress
3. (transitive) to suppress

Conjugation

Conjugation of гніти́ти, гніти́ть (class 4c, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	гніти́ти, гніти́ть hnitýty, hnitýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	гні́чений hníčenyj impersonal: гні́чено hníčeno
adverbial	гні́тячи hnítjačy	гніти́вши hnitývšy
	present tense	future tense
1st singular я	гнічу́ hničú	бу́ду гніти́ти, бу́ду гніти́ть, гніти́тиму búdu hnitýty, búdu hnitýtʹ, hnitýtymu
2nd singular ти	гні́тиш hnítyš	бу́деш гніти́ти, бу́деш гніти́ть, гніти́тимеш búdeš hnitýty, búdeš hnitýtʹ, hnitýtymeš
3rd singular він / вона / воно	гні́тить hnítytʹ	бу́де гніти́ти, бу́де гніти́ть, гніти́тиме búde hnitýty, búde hnitýtʹ, hnitýtyme
1st plural ми	гні́тим, гні́тимо hnítym, hnítymo	бу́демо гніти́ти, бу́демо гніти́ть, гніти́тимемо, гніти́тимем búdemo hnitýty, búdemo hnitýtʹ, hnitýtymemo, hnitýtymem
2nd plural ви	гні́тите hnítyte	бу́дете гніти́ти, бу́дете гніти́ть, гніти́тимете búdete hnitýty, búdete hnitýtʹ, hnitýtymete
3rd plural вони	гні́тять hnítjatʹ	бу́дуть гніти́ти, бу́дуть гніти́ть, гніти́тимуть búdutʹ hnitýty, búdutʹ hnitýtʹ, hnitýtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	гніті́м, гніті́мо hnitím, hnitímo
second-person	гніти́ hnitý	гніті́ть hnitítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	гніти́в hnitýv	гніти́ли hnitýly
feminine я / ти / вона	гніти́ла hnitýla
neuter воно	гніти́ло hnitýlo

Derived terms

• гні́т (hnít)

Related terms

• загніти́ти pf (zahnitýty)
• пригніти́ти pf (pryhnitýty)

Etymology 2

Inherited from Old East Slavic гнѣтити (gnětiti, “to ignite”), from Proto-Slavic *gnětiti (“to ignite”).

Verb

гніти́ти • (hnitýty) impf (perfective загніти́ти)

1. (transitive, rare) to ruddy (of bread, baked goods)

Conjugation

Conjugation of гніти́ти, гніти́ть (class 4c, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	гніти́ти, гніти́ть hnitýty, hnitýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	гні́чений hníčenyj impersonal: гні́чено hníčeno
adverbial	гні́тячи hnítjačy	гніти́вши hnitývšy
	present tense	future tense
1st singular я	гнічу́ hničú	бу́ду гніти́ти, бу́ду гніти́ть, гніти́тиму búdu hnitýty, búdu hnitýtʹ, hnitýtymu
2nd singular ти	гні́тиш hnítyš	бу́деш гніти́ти, бу́деш гніти́ть, гніти́тимеш búdeš hnitýty, búdeš hnitýtʹ, hnitýtymeš
3rd singular він / вона / воно	гні́тить hnítytʹ	бу́де гніти́ти, бу́де гніти́ть, гніти́тиме búde hnitýty, búde hnitýtʹ, hnitýtyme
1st plural ми	гні́тим, гні́тимо hnítym, hnítymo	бу́демо гніти́ти, бу́демо гніти́ть, гніти́тимемо, гніти́тимем búdemo hnitýty, búdemo hnitýtʹ, hnitýtymemo, hnitýtymem
2nd plural ви	гні́тите hnítyte	бу́дете гніти́ти, бу́дете гніти́ть, гніти́тимете búdete hnitýty, búdete hnitýtʹ, hnitýtymete
3rd plural вони	гні́тять hnítjatʹ	бу́дуть гніти́ти, бу́дуть гніти́ть, гніти́тимуть búdutʹ hnitýty, búdutʹ hnitýtʹ, hnitýtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	гніті́м, гніті́мо hnitím, hnitímo
second-person	гніти́ hnitý	гніті́ть hnitítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	гніти́в hnitýv	гніти́ли hnitýly
feminine я / ти / вона	гніти́ла hnitýla
neuter воно	гніти́ло hnitýlo

Derived terms

• гніти́тися impf (hnitýtysja)
• загніти́ти pf (zahnitýty)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “гнітити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “гнітити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “гнітити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)