довірити
Ukrainian
editEtymology
editFrom до- (do-) + ві́рити (víryty). Compare Russian дове́рить (dovéritʹ), Belarusian даве́рыць (davjérycʹ).
Pronunciation
editVerb
editдові́рити • (dovíryty) pf (imperfective довіря́ти)
- to entrust
Conjugation
editConjugation of дові́рити, дові́рить (class 4a, perfective, transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | дові́рити, дові́рить dovíryty, dovírytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | дові́рений dovírenyj impersonal: дові́рено dovíreno |
adverbial | — | дові́ривши dovíryvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | дові́рю dovírju |
2nd singular ти |
— | дові́риш dovíryš |
3rd singular він / вона / воно |
— | дові́рить dovírytʹ |
1st plural ми |
— | дові́рим, дові́римо dovírym, dovírymo |
2nd plural ви |
— | дові́рите dovíryte |
3rd plural вони |
— | дові́рять dovírjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | дові́рмо dovírmo |
second-person | дові́р dovír |
дові́рте dovírte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
дові́рив dovíryv |
дові́рили dovíryly |
feminine я / ти / вона |
дові́рила dovíryla | |
neuter воно |
дові́рило dovírylo |
Further reading
edit- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “довірити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “довірити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “довірити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “довірити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)