знадобитися

Ukrainian edit

Etymology edit

From знадоби́ти (znadobýty) +‎ -ся (-sja). Compare Russian пона́добиться (ponádobitʹsja).

Pronunciation edit

IPA^(key): [znɐdɔˈbɪtesʲɐ]
Audio (file)

Verb edit

знадоби́тися • (znadobýtysja) pf (+ dative)

to be needed, to be necessary
Неха́й ця збро́я ніко́ли ніко́му не знадоби́ться.
Nexáj cja zbrója nikóly nikómu ne znadobýtʹsja.
May no one ever need this weapon.
to be of use, to come in handy
Synonyms: пригоди́тися pf (pryhodýtysja), прида́тися pf (prydátysja)

Conjugation edit

Conjugation of знадоби́тися, знадоби́тись, знадоби́ться (class 4b, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	знадоби́тися, знадоби́тись, знадоби́ться znadobýtysja, znadobýtysʹ, znadobýtʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	знадоби́вшись znadobývšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	знадоблю́ся, знадоблю́сь znadobljúsja, znadobljúsʹ
2nd singular ти	—	знадоби́шся znadobýšsja
3rd singular він / вона / воно	—	знадоби́ться znadobýtʹsja
1st plural ми	—	знадоби́мся, знадобимо́ся, знадобимо́сь znadobýmsja, znadobymósja, znadobymósʹ
2nd plural ви	—	знадобите́ся, знадобите́сь znadobytésja, znadobytésʹ
3rd plural вони	—	знадобля́ться znadobljátʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	знадобі́мся, знадобі́мося, знадобі́мось znadobímsja, znadobímosja, znadobímosʹ
second-person	знадоби́ся, знадоби́сь znadobýsja, znadobýsʹ	знадобі́ться znadobítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	знадоби́вся, знадоби́всь znadobývsja, znadobývsʹ	знадоби́лися, знадоби́лись znadobýlysja, znadobýlysʹ
feminine я / ти / вона	знадоби́лася, знадоби́лась znadobýlasja, znadobýlasʹ
neuter воно	знадоби́лося, знадоби́лось znadobýlosja, znadobýlosʹ