оприлюднити

Ukrainian

Etymology

From о- (o-) +‎ прилю́дний (pryljúdnyj, “public”) +‎ -ити (-yty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ɔpreˈlʲudnete]

Verb

оприлю́днити • (opryljúdnyty) pf (imperfective оприлю́днювати)

1. (transitive) to make public, to promulgate, to publish

Conjugation

Conjugation of оприлю́днити, оприлю́днить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	оприлю́днити, оприлю́днить opryljúdnyty, opryljúdnytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	оприлю́днений opryljúdnenyj impersonal: оприлю́днено opryljúdneno
adverbial	—	оприлю́днивши opryljúdnyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	оприлю́дню opryljúdnju
2nd singular ти	—	оприлю́дниш opryljúdnyš
3rd singular він / вона / воно	—	оприлю́днить opryljúdnytʹ
1st plural ми	—	оприлю́дним, оприлю́днимо opryljúdnym, opryljúdnymo
2nd plural ви	—	оприлю́дните opryljúdnyte
3rd plural вони	—	оприлю́днять opryljúdnjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	оприлю́днім, оприлю́днімо opryljúdnim, opryljúdnimo
second-person	оприлю́дни opryljúdny	оприлю́дніть opryljúdnitʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	оприлю́днив opryljúdnyv	оприлю́днили opryljúdnyly
feminine я / ти / вона	оприлю́днила opryljúdnyla
neuter воно	оприлю́днило opryljúdnylo

Derived terms

• оприлю́днений (opryljúdnenyj)
• оприлю́днення n (opryljúdnennja)

Further reading

• “оприлюднити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “оприлюднити”, in Kyiv Dictionary (in English)