поїти

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old East Slavic поити (poiti), from Proto-Slavic *pojìti.

Pronunciation

IPA^(key): [pɔˈjite]
Audio: (file)

Verb

пої́ти • (pojíty) impf (perfective напої́ти)

to water, to give to drink

Conjugation

Conjugation of пої́ти, пої́ть (class 4c, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	пої́ти, пої́ть pojíty, pojítʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	по́єний pójenyj impersonal: по́єно pójeno
adverbial	по́ячи pójačy	пої́вши pojívšy
	present tense	future tense
1st singular я	пою́ pojú	бу́ду пої́ти, бу́ду пої́ть, пої́тиму búdu pojíty, búdu pojítʹ, pojítymu
2nd singular ти	по́їш pójiš	бу́деш пої́ти, бу́деш пої́ть, пої́тимеш búdeš pojíty, búdeš pojítʹ, pojítymeš
3rd singular він / вона / воно	по́їть pójitʹ	бу́де пої́ти, бу́де пої́ть, пої́тиме búde pojíty, búde pojítʹ, pojítyme
1st plural ми	по́їм, по́їмо pójim, pójimo	бу́демо пої́ти, бу́демо пої́ть, пої́тимемо, пої́тимем búdemo pojíty, búdemo pojítʹ, pojítymemo, pojítymem
2nd plural ви	по́їте pójite	бу́дете пої́ти, бу́дете пої́ть, пої́тимете búdete pojíty, búdete pojítʹ, pojítymete
3rd plural вони	по́ять pójatʹ	бу́дуть пої́ти, бу́дуть пої́ть, пої́тимуть búdutʹ pojíty, búdutʹ pojítʹ, pojítymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	пі́ймо píjmo
second-person	пій pij	пі́йте píjte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	пої́в pojív	пої́ли pojíly
feminine я / ти / вона	пої́ла pojíla
neuter воно	пої́ло pojílo

References

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “поїти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“поїти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“поїти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)