прощатися

Ukrainian edit

Etymology edit

From проща́ти (proščáty) +‎ -ся (-sja). Compare Russian проща́ться (proščátʹsja).

Pronunciation edit

IPA^(key): [prɔʃˈt͡ʃatesʲɐ]
Audio (file)

Verb edit

проща́тися • (proščátysja) impf (perfective прости́тися)

to say goodbye, to bid farewell, to take one's leave

Conjugation edit

Conjugation of проща́тися, проща́тись, проща́ться (class 1a, imperfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	проща́тися, проща́тись, проща́ться proščátysja, proščátysʹ, proščátʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	проща́ючись proščájučysʹ	проща́вшись proščávšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	проща́юся, проща́юсь proščájusja, proščájusʹ	бу́ду проща́тися, бу́ду проща́тись, бу́ду проща́ться, проща́тимусь, проща́тимуся búdu proščátysja, búdu proščátysʹ, búdu proščátʹsja, proščátymusʹ, proščátymusja
2nd singular ти	проща́єшся proščáješsja	бу́деш проща́тися, бу́деш проща́тись, бу́деш проща́ться, проща́тимешся búdeš proščátysja, búdeš proščátysʹ, búdeš proščátʹsja, proščátymešsja
3rd singular він / вона / воно	проща́ється proščájetʹsja	бу́де проща́тися, бу́де проща́тись, бу́де проща́ться, проща́тиметься búde proščátysja, búde proščátysʹ, búde proščátʹsja, proščátymetʹsja
1st plural ми	проща́ємся, проща́ємося, проща́ємось proščájemsja, proščájemosja, proščájemosʹ	бу́демо проща́тися, бу́демо проща́тись, бу́демо проща́ться, проща́тимемось, проща́тимемося, проща́тимемся búdemo proščátysja, búdemo proščátysʹ, búdemo proščátʹsja, proščátymemosʹ, proščátymemosja, proščátymemsja
2nd plural ви	проща́єтеся, проща́єтесь proščájetesja, proščájetesʹ	бу́дете проща́тися, бу́дете проща́тись, бу́дете проща́ться, проща́тиметесь, проща́тиметеся búdete proščátysja, búdete proščátysʹ, búdete proščátʹsja, proščátymetesʹ, proščátymetesja
3rd plural вони	проща́ються proščájutʹsja	бу́дуть проща́тися, бу́дуть проща́тись, бу́дуть проща́ться, проща́тимуться búdutʹ proščátysja, búdutʹ proščátysʹ, búdutʹ proščátʹsja, proščátymutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	проща́ймося, проща́ймось proščájmosja, proščájmosʹ
second-person	проща́йся, проща́йсь proščájsja, proščájsʹ	проща́йтеся, проща́йтесь proščájtesja, proščájtesʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	проща́вся, проща́всь proščávsja, proščávsʹ	проща́лися, проща́лись proščálysja, proščálysʹ
feminine я / ти / вона	проща́лася, проща́лась proščálasja, proščálasʹ
neuter воно	проща́лося, проща́лось proščálosja, proščálosʹ

Related terms edit

проща́льний (proščálʹnyj)
проща́ння n (proščánnja)