розмішати
Ukrainian edit
Etymology edit
From роз- (roz-) + міша́ти (mišáty). Compare Russian размеша́ть (razmešátʹ), Belarusian размяша́ць (razmjašácʹ), Polish rozmieszać.
Pronunciation edit
Verb edit
розміша́ти • (rozmišáty) pf (imperfective розмі́шувати)
- (transitive) to stir (disturb the relative position of the particles of)
Conjugation edit
Conjugation of розміша́ти, розміша́ть (class 1a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розміша́ти, розміша́ть rozmišáty, rozmišátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розмі́шаний rozmíšanyj impersonal: розмі́шано rozmíšano |
| adverbial | — | розміша́вши rozmišávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розміша́ю rozmišáju |
| 2nd singular ти |
— | розміша́єш rozmišáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розміша́є rozmišáje |
| 1st plural ми |
— | розміша́єм, розміша́ємо rozmišájem, rozmišájemo |
| 2nd plural ви |
— | розміша́єте rozmišájete |
| 3rd plural вони |
— | розміша́ють rozmišájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розміша́ймо rozmišájmo |
| second-person | розміша́й rozmišáj |
розміша́йте rozmišájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розміша́в rozmišáv |
розміша́ли rozmišály |
| feminine я / ти / вона |
розміша́ла rozmišála | |
| neuter воно |
розміша́ло rozmišálo | |
Derived terms edit
- розміша́тися pf (rozmišátysja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розмішати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “розмішати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розмішати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розмішати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)