розпізнати

Ukrainian

розпізна́ти • (rozpiznáty) pf (imperfective розпізнава́ти)

(transitive) to recognize, to discern, to identify (verify an entity's identity using signs and characteristics that distinguish it from others)
Synonyms: відрізни́ти pf (vidriznýty), розрізни́ти pf (rozriznýty)

Conjugation of розпізна́ти, розпізна́ть (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	розпізна́ти, розпізна́ть rozpiznáty, rozpiznátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	розпізна́вши rozpiznávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розпізна́ю rozpiznáju
2nd singular ти	—	розпізна́єш rozpiznáješ
3rd singular він / вона / воно	—	розпізна́є rozpiznáje
1st plural ми	—	розпізна́єм, розпізна́ємо rozpiznájem, rozpiznájemo
2nd plural ви	—	розпізна́єте rozpiznájete
3rd plural вони	—	розпізна́ють rozpiznájutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розпізна́ймо rozpiznájmo
second-person	розпізна́й rozpiznáj	розпізна́йте rozpiznájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розпізна́в rozpiznáv	розпізна́ли rozpiznály
feminine я / ти / вона	розпізна́ла rozpiznála
neuter воно	розпізна́ло rozpiználo