Wiktionary

рухати

Ukrainian edit

Etymology edit

Inherited from Proto-Slavic *ruxati. By surface analysis, рух (rux) +‎ -ати (-aty).

Pronunciation edit

  • IPA(key): [ˈruxɐte]
  • Audio(file)

Verb edit

ру́хати • (rúxaty) impf (perfective пору́хати or ру́шити)

  1. (transitive) to move, to shift
  2. (transitive) to move, to set in motion
  3. (transitive) to incite, to stir, to rouse, to move

Conjugation edit

Conjugation of ру́хати, ру́хать (class 1a, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive ру́хати, ру́хать
rúxaty, rúxatʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — —
adverbial ру́хаючи
rúxajučy 		ру́хавши
rúxavšy
present tense future tense
1st singular
я 		ру́хаю
rúxaju 		бу́ду ру́хати, бу́ду ру́хать, ру́хатиму
búdu rúxaty, búdu rúxatʹ, rúxatymu
2nd singular
ти 		ру́хаєш
rúxaješ 		бу́деш ру́хати, бу́деш ру́хать, ру́хатимеш
búdeš rúxaty, búdeš rúxatʹ, rúxatymeš
3rd singular
він / вона / воно 		ру́хає
rúxaje 		бу́де ру́хати, бу́де ру́хать, ру́хатиме
búde rúxaty, búde rúxatʹ, rúxatyme
1st plural
ми 		ру́хаєм, ру́хаємо
rúxajem, rúxajemo 		бу́демо ру́хати, бу́демо ру́хать, ру́хатимемо, ру́хатимем
búdemo rúxaty, búdemo rúxatʹ, rúxatymemo, rúxatymem
2nd plural
ви 		ру́хаєте
rúxajete 		бу́дете ру́хати, бу́дете ру́хать, ру́хатимете
búdete rúxaty, búdete rúxatʹ, rúxatymete
3rd plural
вони 		ру́хають
rúxajutʹ 		бу́дуть ру́хати, бу́дуть ру́хать, ру́хатимуть
búdutʹ rúxaty, búdutʹ rúxatʹ, rúxatymutʹ
imperative singular plural
first-person — ру́хаймо
rúxajmo
second-person ру́хай
rúxaj 		ру́хайте
rúxajte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		ру́хав
rúxav 		ру́хали
rúxaly
feminine
я / ти / вона 		ру́хала
rúxala
neuter
воно 		ру́хало
rúxalo

Derived terms edit

Related terms edit

References edit

Retrieved from "https://en.wiktionary.org/w/index.php?title=рухати&oldid=71358543"