санкціонувати
Ukrainian edit
Etymology edit
са́нкція (sánkcija) + -ува́ти (-uváty). Compare Russian санкциони́ровать (sankcionírovatʹ), Belarusian санкцыяні́раваць (sankcyjaníravacʹ), Polish sankcjonować
Pronunciation edit
Verb edit
санкціонува́ти • (sankcionuváty) impf or pf
- to sanction (give official authorization or approval to)
- Synonyms: затве́рджувати impf (zatvérdžuvaty), затве́рдити pf (zatvérdyty)
Conjugation edit
Conjugation of санкціонува́ти, санкціонува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | санкціонува́ти, санкціонува́ть sankcionuváty, sankcionuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | санкціоно́ваний sankcionóvanyj impersonal: санкціоно́вано sankcionóvano |
| adverbial | санкціону́ючи sankcionújučy |
санкціонува́вши sankcionuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
санкціону́ю sankcionúju |
бу́ду санкціонува́ти, бу́ду санкціонува́ть, санкціонува́тиму búdu sankcionuváty, búdu sankcionuvátʹ, sankcionuvátymu |
| 2nd singular ти |
санкціону́єш sankcionúješ |
бу́деш санкціонува́ти, бу́деш санкціонува́ть, санкціонува́тимеш búdeš sankcionuváty, búdeš sankcionuvátʹ, sankcionuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
санкціону́є sankcionúje |
бу́де санкціонува́ти, бу́де санкціонува́ть, санкціонува́тиме búde sankcionuváty, búde sankcionuvátʹ, sankcionuvátyme |
| 1st plural ми |
санкціону́єм, санкціону́ємо sankcionújem, sankcionújemo |
бу́демо санкціонува́ти, бу́демо санкціонува́ть, санкціонува́тимемо, санкціонува́тимем búdemo sankcionuváty, búdemo sankcionuvátʹ, sankcionuvátymemo, sankcionuvátymem |
| 2nd plural ви |
санкціону́єте sankcionújete |
бу́дете санкціонува́ти, бу́дете санкціонува́ть, санкціонува́тимете búdete sankcionuváty, búdete sankcionuvátʹ, sankcionuvátymete |
| 3rd plural вони |
санкціону́ють sankcionújutʹ |
бу́дуть санкціонува́ти, бу́дуть санкціонува́ть, санкціонува́тимуть búdutʹ sankcionuváty, búdutʹ sankcionuvátʹ, sankcionuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | санкціону́ймо sankcionújmo |
| second-person | санкціону́й sankcionúj |
санкціону́йте sankcionújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
санкціонува́в sankcionuváv |
санкціонува́ли sankcionuvály |
| feminine я / ти / вона |
санкціонува́ла sankcionuvála | |
| neuter воно |
санкціонува́ло sankcionuválo | |
Derived terms edit
- санкціоно́ваний (sankcionóvanyj)
- санкціонува́ння n (sankcionuvánnja)
- санкціонува́тися impf or pf (sankcionuvátysja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “санкціонувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “санкціонувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “санкціонувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “санкціонувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)