випити
Ukrainian edit
Etymology edit
ви- (vy-) + пи́ти (pýty, “to drink”). Compare Russian вы́пить (výpitʹ), Belarusian вы́піць (výpicʹ), Polish wypić.
Pronunciation edit
Verb edit
ви́пити • (výpyty) pf (imperfective випива́ти or пи́ти)
- (transitive) to drink, to drink up
Conjugation edit
Conjugation of ви́пити, ви́пить (class 11a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́пити, ви́пить výpyty, výpytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́питий výpytyj impersonal: ви́пито výpyto |
| adverbial | — | ви́пивши výpyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́п'ю výpʺju |
| 2nd singular ти |
— | ви́п'єш výpʺješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́п'є výpʺje |
| 1st plural ми |
— | ви́п'єм, ви́п'ємо výpʺjem, výpʺjemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́п'єте výpʺjete |
| 3rd plural вони |
— | ви́п'ють výpʺjutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́пиймо výpyjmo |
| second-person | ви́пий výpyj |
ви́пийте výpyjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́пив výpyv |
ви́пили výpyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́пила výpyla | |
| neuter воно |
ви́пило výpylo | |
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “випити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “випити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “випити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)