виправдати
Ukrainian
editEtymology
editFrom ви́- (vý-) + пра́вда (právda) + -ати (-aty).
Pronunciation
editVerb
editви́правдати • (výpravdaty) pf (imperfective виправдо́вувати or випра́вдувати) (transitive)
- to justify, to warrant
- (law) to acquit, to absolve, to clear, to exculpate, to exonerate
- to vindicate
- to excuse
Conjugation
editConjugation of ви́правдати, ви́правдать (class 1a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́правдати, ви́правдать výpravdaty, výpravdatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́правданий výpravdanyj impersonal: ви́правдано výpravdano |
| adverbial | — | ви́правдавши výpravdavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́правдаю výpravdaju |
| 2nd singular ти |
— | ви́правдаєш výpravdaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́правдає výpravdaje |
| 1st plural ми |
— | ви́правдаєм, ви́правдаємо výpravdajem, výpravdajemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́правдаєте výpravdajete |
| 3rd plural вони |
— | ви́правдають výpravdajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́правдаймо výpravdajmo |
| second-person | ви́правдай výpravdaj |
ви́правдайте výpravdajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́правдав výpravdav |
ви́правдали výpravdaly |
| feminine я / ти / вона |
ви́правдала výpravdala | |
| neuter воно |
ви́правдало výpravdalo | |
Derived terms
edit- ви́правданий (výpravdanyj)
- ви́правдання n (výpravdannja)
- ви́правдатися pf (výpravdatysja)
- виправдни́й (vypravdnýj)
- випра́вдувальний (vyprávduvalʹnyj)
Further reading
edit- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “виправдати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “виправдати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “виправдати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “виправдати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)