виучити
Ukrainian
editAlternative forms
edit- ви́вчити (vývčyty)
Etymology
editFrom ви́- (vý-) + учити (učyty).
Pronunciation
editVerb
editви́учити • (výučyty) pf (imperfective виу́чувати)
- (transitive) to study
- (transitive) to learn
- ви́учити напа́м'ять ― výučyty napámʺjatʹ ― to learn by heart
Conjugation
editConjugation of ви́учити, ви́учить (class 4a, perfective, transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ви́учити, ви́учить výučyty, výučytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | ви́учений výučenyj impersonal: ви́учено výučeno |
adverbial | — | ви́учивши výučyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | ви́учу výuču |
2nd singular ти |
— | ви́учиш výučyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | ви́учить výučytʹ |
1st plural ми |
— | ви́учим, ви́учимо výučym, výučymo |
2nd plural ви |
— | ви́учите výučyte |
3rd plural вони |
— | ви́учать výučatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ви́учім, ви́учімо výučim, výučimo |
second-person | ви́учи výučy |
ви́учіть výučitʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ви́учив výučyv |
ви́учили výučyly |
feminine я / ти / вона |
ви́учила výučyla | |
neuter воно |
ви́учило výučylo |
References
edit- “виучити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)