говіти

Ukrainian

Etymology

Borrowed from Old Church Slavonic говѣти (gověti), from Proto-Slavic *gověti.

Pronunciation

• IPA^(key): [ɦɔˈʋʲite]

Verb

горі́ти • (horíty) impf (intransitive, religion, Christianity)

1. to fast and attend church services in preparation for communion
2. to confess one's sins, to take Communion

Conjugation

Conjugation of горі́ти, горі́ть (class 5b, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	горі́ти, горі́ть horíty, horítʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	горячи́ horjačý	горі́вши horívšy
	present tense	future tense
1st singular я	горю́ horjú	бу́ду горі́ти, бу́ду горі́ть, горі́тиму búdu horíty, búdu horítʹ, horítymu
2nd singular ти	гори́ш horýš	бу́деш горі́ти, бу́деш горі́ть, горі́тимеш búdeš horíty, búdeš horítʹ, horítymeš
3rd singular він / вона / воно	гори́ть horýtʹ	бу́де горі́ти, бу́де горі́ть, горі́тиме búde horíty, búde horítʹ, horítyme
1st plural ми	гори́м, горимо́ horým, horymó	бу́демо горі́ти, бу́демо горі́ть, горі́тимемо, горі́тимем búdemo horíty, búdemo horítʹ, horítymemo, horítymem
2nd plural ви	горите́ horyté	бу́дете горі́ти, бу́дете горі́ть, горі́тимете búdete horíty, búdete horítʹ, horítymete
3rd plural вони	горя́ть horjátʹ	бу́дуть горі́ти, бу́дуть горі́ть, горі́тимуть búdutʹ horíty, búdutʹ horítʹ, horítymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	горі́м, горі́мо horím, horímo
second-person	гори́ horý	горі́ть horítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	горі́в horív	горі́ли horíly
feminine я / ти / вона	горі́ла horíla
neuter воно	горі́ло horílo

Derived terms

• гові́льник m (hovílʹnyk)
• гові́ння n (hovínnja)
• загови́ни pl (zahovýny)

 

Prefixed verbs

• благогові́ти impf (blahohovíty)
• відгові́тися pf (vidhovítysja), відговля́тися impf (vidhovljátysja)
• загові́ти pf (zahovíty), заговля́ти impf (zahovljáty)
• загові́тися pf (zahovítysja), заговля́тися impf (zahovljátysja)
• погові́ти pf (pohovíty)
• прогові́ти pf (prohovíty)
• розгові́тися pf (rozhovítysja), розговля́тися impf (rozhovljátysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “говіти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “говіти”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “говіти”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “говіти”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “говіти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “говіти”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “говіти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)