занурити
Ukrainian edit
Etymology edit
From за- (za-) + ну́рити (núryty). Compare Polish zanurzyć.
Pronunciation edit
Verb edit
зану́рити • (zanúryty) pf (imperfective зану́рювати or зануря́ти (rare))
Conjugation edit
Conjugation of зану́рити, зану́рить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зану́рити, зану́рить zanúryty, zanúrytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зану́рений zanúrenyj impersonal: зану́рено zanúreno |
| adverbial | — | зану́ривши zanúryvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зану́рю zanúrju |
| 2nd singular ти |
— | зану́риш zanúryš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зану́рить zanúrytʹ |
| 1st plural ми |
— | зану́рим, зану́римо zanúrym, zanúrymo |
| 2nd plural ви |
— | зану́рите zanúryte |
| 3rd plural вони |
— | зану́рять zanúrjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зану́рмо zanúrmo |
| second-person | зану́р zanúr |
зану́рте zanúrte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зану́рив zanúryv |
зану́рили zanúryly |
| feminine я / ти / вона |
зану́рила zanúryla | |
| neuter воно |
зану́рило zanúrylo | |
Derived terms edit
- зану́рення n (zanúrennja)
- зану́ритися pf (zanúrytysja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “занурити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “занурити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “занурити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “занурити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)