засмутити

Ukrainian

Etymology

From за- (za-) +‎ смути́ти (smutýty). Compare Belarusian засмуці́ць (zasmucícʹ), Polish zasmucić.

Pronunciation

• IPA^(key): [zɐsmʊˈtɪte]

Verb

засмути́ти • (zasmutýty) pf (imperfective засму́чувати) (transitive)

1. to sadden, to grieve, to pain
2. to dishearten, to dispirit
3. to upset (cause distress to)

Conjugation

Conjugation of засмути́ти, засмути́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	засмути́ти, засмути́ть zasmutýty, zasmutýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	засму́чений zasmúčenyj impersonal: засму́чено zasmúčeno
adverbial	—	засмути́вши zasmutývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	засмучу́ zasmučú
2nd singular ти	—	засму́тиш zasmútyš
3rd singular він / вона / воно	—	засму́тить zasmútytʹ
1st plural ми	—	засму́тим, засму́тимо zasmútym, zasmútymo
2nd plural ви	—	засму́тите zasmútyte
3rd plural вони	—	засму́тять zasmútjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	засмуті́м, засмуті́мо zasmutím, zasmutímo
second-person	засмути́ zasmutý	засмуті́ть zasmutítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	засмути́в zasmutýv	засмути́ли zasmutýly
feminine я / ти / вона	засмути́ла zasmutýla
neuter воно	засмути́ло zasmutýlo

Derived terms

• засмути́тися impf (zasmutýtysja)
• засму́чений (zasmúčenyj)
• засму́чення n (zasmúčennja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “засмутити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “засмутити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “засмутити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “засмутити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)