знівечити

Ukrainian

Etymology

Borrowed from Polish zniweczyć. By surface analysis, з- (z-) +‎ ні́вечити (nívečyty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈzʲnʲiʋet͡ʃete]

• Audio:

  (file)

Verb

зні́вечити • (znívečyty) pf (imperfective ні́вечити) (transitive)

1. to destroy, to break, ruin, mutilate
2. to distort, debase
3. to offend, disgrace (someone)
4. to lead to death, ruin, destroy

Conjugation

Conjugation of зні́вечити, зні́вечить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	зні́вечити, зні́вечить znívečyty, znívečytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	зні́вечений znívečenyj impersonal: зні́вечено znívečeno
adverbial	—	зні́вечивши znívečyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	зні́вечу zníveču
2nd singular ти	—	зні́вечиш znívečyš
3rd singular він / вона / воно	—	зні́вечить znívečytʹ
1st plural ми	—	зні́вечим, зні́вечимо znívečym, znívečymo
2nd plural ви	—	зні́вечите znívečyte
3rd plural вони	—	зні́вечать znívečatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	зні́вечмо znívečmo
second-person	зні́веч zníveč	зні́вечте znívečte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	зні́вечив znívečyv	зні́вечили znívečyly
feminine я / ти / вона	зні́вечила znívečyla
neuter воно	зні́вечило znívečylo

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “знівечити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “знівечити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “знівечити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)