призвичаїти

Ukrainian edit

From при- (pry-) +‎ зви́чай (zvýčaj) +‎ -їти (-jity). Compare Polish przyzwyczaić.

призвича́їти • (pryzvyčájity) pf (imperfective призвича́ювати)

(transitive) to accustom, to habituate (someone to something: когось (accusative) до (+ genitive) / infinitive)
Synonym: привчи́ти pf (pryvčýty)

Conjugation of призвича́їти, призвича́їть (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	призвича́їти, призвича́їть pryzvyčájity, pryzvyčájitʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	призвича́єний pryzvyčájenyj impersonal: призвича́єно pryzvyčájeno
adverbial	—	призвича́ївши pryzvyčájivšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	призвича́ю pryzvyčáju
2nd singular ти	—	призвича́їш pryzvyčájiš
3rd singular він / вона / воно	—	призвича́їть pryzvyčájitʹ
1st plural ми	—	призвича́їм, призвича́їмо pryzvyčájim, pryzvyčájimo
2nd plural ви	—	призвича́їте pryzvyčájite
3rd plural вони	—	призвича́ять pryzvyčájatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	призвича́ймо pryzvyčájmo
second-person	призвича́й pryzvyčáj	призвича́йте pryzvyčájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	призвича́їв pryzvyčájiv	призвича́їли pryzvyčájily
feminine я / ти / вона	призвича́їла pryzvyčájila
neuter воно	призвича́їло pryzvyčájilo