припинити
Ukrainian edit
Etymology edit
From при- (pry-) + пини́ти (pynýty).
Pronunciation edit
Verb edit
припини́ти • (prypynýty) pf (imperfective припиня́ти)
- (transitive) to stop, to cease, to discontinue, to break off (interrupt the continuance of)
Conjugation edit
Conjugation of припини́ти, припини́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | припини́ти, припини́ть prypynýty, prypynýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | припи́нений prypýnenyj impersonal: припи́нено prypýneno |
| adverbial | — | припини́вши prypynývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | припиню́ prypynjú |
| 2nd singular ти |
— | припи́ниш prypýnyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | припи́нить prypýnytʹ |
| 1st plural ми |
— | припи́ним, припи́нимо prypýnym, prypýnymo |
| 2nd plural ви |
— | припи́ните prypýnyte |
| 3rd plural вони |
— | припи́нять prypýnjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | припині́м, припині́мо prypyním, prypynímo |
| second-person | припини́ prypyný |
припині́ть prypynítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
припини́в prypynýv |
припини́ли prypynýly |
| feminine я / ти / вона |
припини́ла prypynýla | |
| neuter воно |
припини́ло prypynýlo | |
Derived terms edit
- припини́тися (prypynýtysja)
- припи́нення (prypýnennja)
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “припинити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “припинити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “припинити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)