приручити

Ukrainian

From при- (pry-) +‎ рука́ f (ruká, “hand”) +‎ -и́ти (-ýty). Compare Russian приручи́ть (priručítʹ), Belarusian прыручы́ць (pryručýcʹ).

приручи́ти • (pryručýty) pf (imperfective прируча́ти)

Conjugation of приручи́ти, приручи́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	приручи́ти, приручи́ть pryručýty, pryručýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	приру́чений pryrúčenyj impersonal: приру́чено pryrúčeno
adverbial	—	приручи́вши pryručývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	приручу́ pryručú
2nd singular ти	—	приру́чиш pryrúčyš
3rd singular він / вона / воно	—	приру́чить pryrúčytʹ
1st plural ми	—	приру́чим, приру́чимо pryrúčym, pryrúčymo
2nd plural ви	—	приру́чите pryrúčyte
3rd plural вони	—	приру́чать pryrúčatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	приручі́м, приручі́мо pryručím, pryručímo
second-person	приручи́ pryručý	приручі́ть pryručítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	приручи́в pryručýv	приручи́ли pryručýly
feminine я / ти / вона	приручи́ла pryručýla
neuter воно	приручи́ло pryručýlo

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “приручити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“приручити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“приручити”, in Kyiv Dictionary (in English)
“приручити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)