спантеличити

Ukrainian edit

From с- (s-) +‎ пантели́к (pantelýk) +‎ -ити (-yty).

спантели́чити • (spantelýčyty) pf (imperfective спантели́чувати) (transitive, colloquial)

to baffle, to confuse, to perplex, to puzzle (cause confusion in the mind of)
to befuddle, to bewilder, to flummox, to nonplus (confuse so as to cause loss of train of thought)

Conjugation of спантели́чити, спантели́чить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	спантели́чити, спантели́чить spantelýčyty, spantelýčytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	спантели́чений spantelýčenyj impersonal: спантели́чено spantelýčeno
adverbial	—	спантели́чивши spantelýčyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	спантели́чу spantelýču
2nd singular ти	—	спантели́чиш spantelýčyš
3rd singular він / вона / воно	—	спантели́чить spantelýčytʹ
1st plural ми	—	спантели́чим, спантели́чимо spantelýčym, spantelýčymo
2nd plural ви	—	спантели́чите spantelýčyte
3rd plural вони	—	спантели́чать spantelýčatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	спантели́чмо spantelýčmo
second-person	спантели́ч spantelýč	спантели́чте spantelýčte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спантели́чив spantelýčyv	спантели́чили spantelýčyly
feminine я / ти / вона	спантели́чила spantelýčyla
neuter воно	спантели́чило spantelýčylo