бубоніти

Ukrainian edit

Etymology edit

Inherited from Proto-Slavic *bǫbьniti. By surface analysis, бу́бон (búbon, “tambourine”) +‎ -і́ти (-íty). Doublet of бубні́ти (bubníty).

Pronunciation edit

IPA^(key): [bʊboˈnʲite]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb edit

бубоні́ти • (buboníty) impf (perfective побубоні́ти)

(transitive, intransitive) to mumble, to mutter
Synonyms: бубні́ти impf (bubníty), бурмота́ти impf (burmotáty), бурмоті́ти impf (burmotíty), бурча́ти impf (burčáty)
(intransitive) to patter, to thud (chiefly said of precipitation: to make the sound of a dull impact)
Synonyms: бараба́нити impf (barabányty), тараба́нити impf (tarabányty)
(intransitive) to play a tambourine
Synonym: бубні́ти impf (bubníty)

Conjugation edit

Conjugation of бубоні́ти, бубоні́ть (class 5b, imperfective, transitive and intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	бубоні́ти, бубоні́ть buboníty, bubonítʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	бубонячи́ bubonjačý	бубоні́вши bubonívšy
	present tense	future tense
1st singular я	бубоню́ bubonjú	бу́ду бубоні́ти, бу́ду бубоні́ть, бубоні́тиму búdu buboníty, búdu bubonítʹ, bubonítymu
2nd singular ти	бубони́ш bubonýš	бу́деш бубоні́ти, бу́деш бубоні́ть, бубоні́тимеш búdeš buboníty, búdeš bubonítʹ, bubonítymeš
3rd singular він / вона / воно	бубони́ть bubonýtʹ	бу́де бубоні́ти, бу́де бубоні́ть, бубоні́тиме búde buboníty, búde bubonítʹ, bubonítyme
1st plural ми	бубони́м, бубонимо́ buboným, bubonymó	бу́демо бубоні́ти, бу́демо бубоні́ть, бубоні́тимемо, бубоні́тимем búdemo buboníty, búdemo bubonítʹ, bubonítymemo, bubonítymem
2nd plural ви	бубоните́ bubonyté	бу́дете бубоні́ти, бу́дете бубоні́ть, бубоні́тимете búdete buboníty, búdete bubonítʹ, bubonítymete
3rd plural вони	бубоня́ть bubonjátʹ	бу́дуть бубоні́ти, бу́дуть бубоні́ть, бубоні́тимуть búdutʹ buboníty, búdutʹ bubonítʹ, bubonítymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	бубоні́м, бубоні́мо buboním, bubonímo
second-person	бубони́ buboný	бубоні́ть bubonítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	бубоні́в bubonív	бубоні́ли buboníly
feminine я / ти / вона	бубоні́ла buboníla
neuter воно	бубоні́ло bubonílo

Derived terms edit

бубоні́ння n (bubonínnja)

Prefixed verbs

забубоні́ти pf (zabuboníty)
набубоні́ти pf (nabuboníty)
пробубоні́ти pf (probuboníty)