вергати

Ukrainian edit

Alternative forms edit

ве́ргти impf (vérhty)

Etymology edit

Inherited from Old Ruthenian вергати (verhati), from Old East Slavic *вьргати (*vĭrgati), from Proto-Slavic *vьrgati.

Pronunciation edit

IPA^(key): [ˈʋɛrɦɐte]
IPA^(key): [ʋerˈɦate]
Audio (file)

Verb edit

ве́ргати or верга́ти • (vérhaty or verháty) impf (perfective ве́ргнути)

(transitive, colloquial, uncommon) to cast, to toss, to throw, to fling, to lob
Synonyms: ки́дати (kýdaty), жбурля́ти (žburljáty), мета́ти (metáty)

Conjugation edit

Conjugation of ве́ргати, ве́ргать (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	ве́ргати, ве́ргать vérhaty, vérhatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ве́рганий vérhanyj impersonal: ве́ргано vérhano
adverbial	ве́ргаючи vérhajučy	ве́ргавши vérhavšy
	present tense	future tense
1st singular я	ве́ргаю vérhaju	бу́ду ве́ргати, бу́ду ве́ргать, ве́ргатиму búdu vérhaty, búdu vérhatʹ, vérhatymu
2nd singular ти	ве́ргаєш vérhaješ	бу́деш ве́ргати, бу́деш ве́ргать, ве́ргатимеш búdeš vérhaty, búdeš vérhatʹ, vérhatymeš
3rd singular він / вона / воно	ве́ргає vérhaje	бу́де ве́ргати, бу́де ве́ргать, ве́ргатиме búde vérhaty, búde vérhatʹ, vérhatyme
1st plural ми	ве́ргаєм, ве́ргаємо vérhajem, vérhajemo	бу́демо ве́ргати, бу́демо ве́ргать, ве́ргатимемо, ве́ргатимем búdemo vérhaty, búdemo vérhatʹ, vérhatymemo, vérhatymem
2nd plural ви	ве́ргаєте vérhajete	бу́дете ве́ргати, бу́дете ве́ргать, ве́ргатимете búdete vérhaty, búdete vérhatʹ, vérhatymete
3rd plural вони	ве́ргають vérhajutʹ	бу́дуть ве́ргати, бу́дуть ве́ргать, ве́ргатимуть búdutʹ vérhaty, búdutʹ vérhatʹ, vérhatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ве́ргаймо vérhajmo
second-person	ве́ргай vérhaj	ве́ргайте vérhajte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ве́ргав vérhav	ве́ргали vérhaly
feminine я / ти / вона	ве́ргала vérhala
neuter воно	ве́ргало vérhalo

Conjugation of верга́ти, верга́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	верга́ти, верга́ть verháty, verhátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ве́рганий vérhanyj impersonal: ве́ргано vérhano
adverbial	верга́ючи verhájučy	верга́вши verhávšy
	present tense	future tense
1st singular я	верга́ю verháju	бу́ду верга́ти, бу́ду верга́ть, верга́тиму búdu verháty, búdu verhátʹ, verhátymu
2nd singular ти	верга́єш verháješ	бу́деш верга́ти, бу́деш верга́ть, верга́тимеш búdeš verháty, búdeš verhátʹ, verhátymeš
3rd singular він / вона / воно	верга́є verháje	бу́де верга́ти, бу́де верга́ть, верга́тиме búde verháty, búde verhátʹ, verhátyme
1st plural ми	верга́єм, верга́ємо verhájem, verhájemo	бу́демо верга́ти, бу́демо верга́ть, верга́тимемо, верга́тимем búdemo verháty, búdemo verhátʹ, verhátymemo, verhátymem
2nd plural ви	верга́єте verhájete	бу́дете верга́ти, бу́дете верга́ть, верга́тимете búdete verháty, búdete verhátʹ, verhátymete
3rd plural вони	верга́ють verhájutʹ	бу́дуть верга́ти, бу́дуть верга́ть, верга́тимуть búdutʹ verháty, búdutʹ verhátʹ, verhátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	верга́ймо verhájmo
second-person	верга́й verháj	верга́йте verhájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	верга́в verháv	верга́ли verhály
feminine я / ти / вона	верга́ла verhála
neuter воно	верга́ло verhálo