метати

Old Church Slavonic

Etymology

From Proto-Slavic *metati.

Verb

метати • (metati) impf

1. to throw

Conjugation

Present tense of метати

singular						dual						plural
азъ (azŭ)		тꙑ (ty)		тъ (tŭ)		вѣ (vě)		ва (va)		та (ta)		мꙑ (my)		вꙑ (vy)		ти (ti)
мещѫ (meštǫ)		мещеши (mešteši)		мещетъ (meštetŭ)		мещевѣ (meštevě)		мещета (mešteta)		мещете (meštete)		мещемъ (meštemŭ)		мещете (meštete)		мещѫтъ (meštǫtŭ)

Alternative:

Present tense of метати

singular						dual						plural
азъ (azŭ)		тꙑ (ty)		тъ (tŭ)		вѣ (vě)		ва (va)		та (ta)		мꙑ (my)		вꙑ (vy)		ти (ti)
метаѭ (metajǫ)		метаѥши (metaješi)		метаѥтъ (metajetŭ)		метаѥвѣ (metajevě)		метаѥта (metajeta)		метаѥте (metajete)		метаѥмъ (metajemŭ)		метаѥте (metajete)		метаѫтъ (metaǫtŭ)

Derived terms

• изметати (izmetati)
• наметати (nametati)
• отъметати (otŭmetati)
• отъметьникъ (otŭmetĭnikŭ)
• отъметьнъ (otŭmetĭnŭ)
• пометати (pometati)
• прѣметати (prěmetati)
• разметати (razmetati)

Related terms

• въмести (vŭmesti)
• измести (izmesti)
• мести (mesti)
• метла (metla)
• низъмести (nizŭmesti)
• помести (pomesti)
• съмести (sŭmesti)

References

• S. C. Gardiner, Old church Slavonic: an elementary grammar, Cambridge University Press, 1984.
• Бояджиев, Андрей (2016) Старобългарска читанка‎^[1], София

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *metati.

Pronunciation

• IPA^(key): /mětati/
• Hyphenation: ме‧та‧ти

Verb

мѐтати impf (Latin spelling mètati)

1. (ambitransitive) to put, place

Conjugation

Conjugation of метати

infinitive		метати
present verbal adverb		ме̏ћӯћи
past verbal adverb		—
verbal noun		мѐта̄ње
		singular			plural
		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
present		мећем	мећеш	меће	мећемо	мећете	мећу
future	future I	метат ћу1 метаћу	метат ћеш1 метаћеш	метат ће1 метаће	метат ћемо1 метаћемо	метат ћете1 метаћете	метат ћē1 метаће
	future II	бу̏де̄м метао2	бу̏де̄ш метао2	бу̏де̄ метао2	бу̏де̄мо метали2	бу̏де̄те метали2	бу̏дӯ метали2
past	perfect	метао сам2	метао си2	метао је2	метали смо2	метали сте2	метали су2
	pluperfect3	би̏о сам метао2	би̏о си метао2	би̏о је метао2	би́ли смо метали2	би́ли сте метали2	би́ли су метали2
	imperfect	метах	меташе	меташе	метасмо	метасте	метаху
conditional	conditional I	метао бих2	метао би2	метао би2	метали бисмо2	метали бисте2	метали би2
	conditional II4	би̏о бих метао2	би̏о би метао2	би̏о би метао2	би́ли бисмо метали2	би́ли бисте метали2	би́ли би метали2
imperative		—	мећи	—	мећимо	мећите	—
active past participle		метао m / метала f / метало n			метали m / метале f / метала n

¹   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic.
²   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively.
³   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
⁴   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
  *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Related terms

• мѐтнути pf

Further reading

• “метати”, in Hrvatski jezični portal [Croatian language portal] (in Serbo-Croatian), 2006–2025

Ukrainian

Pronunciation

• IPA^(key): [meˈtate]

• Audio:

  (file)

Etymology 1

Inherited from Old East Slavic метати (metati), from Proto-Slavic *metati.

Verb

мета́ти • (metáty) impf (perfective метну́ти)

1. to throw, to cast, to lob, to fling

Conjugation

Conjugation of мета́ти, мета́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	мета́ти, мета́ть metáty, metátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ме́таний métanyj impersonal: ме́тано métano
adverbial	мета́ючи metájučy	мета́вши metávšy
	present tense	future tense
1st singular я	мета́ю metáju	бу́ду мета́ти, бу́ду мета́ть, мета́тиму búdu metáty, búdu metátʹ, metátymu
2nd singular ти	мета́єш metáješ	бу́деш мета́ти, бу́деш мета́ть, мета́тимеш búdeš metáty, búdeš metátʹ, metátymeš
3rd singular він / вона / воно	мета́є metáje	бу́де мета́ти, бу́де мета́ть, мета́тиме búde metáty, búde metátʹ, metátyme
1st plural ми	мета́єм, мета́ємо metájem, metájemo	бу́демо мета́ти, бу́демо мета́ть, мета́тимемо, мета́тимем búdemo metáty, búdemo metátʹ, metátymemo, metátymem
2nd plural ви	мета́єте metájete	бу́дете мета́ти, бу́дете мета́ть, мета́тимете búdete metáty, búdete metátʹ, metátymete
3rd plural вони	мета́ють metájutʹ	бу́дуть мета́ти, бу́дуть мета́ть, мета́тимуть búdutʹ metáty, búdutʹ metátʹ, metátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	мета́ймо metájmo
second-person	мета́й metáj	мета́йте metájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	мета́в metáv	мета́ли metály
feminine я / ти / вона	мета́ла metála
neuter воно	мета́ло metálo

Derived terms

• мета́тися impf (metátysja)
• метки́й (metkýj)
• мить (mytʹ)

Prefixed verbs

• домета́ти pf (dometáty)
• намета́ти pf (nametáty)
• перемета́ти pf (peremetáty)
• помета́ти pf (pometáty)
• промета́ти pf (prometáty)
• розмета́ти pf (rozmetáty)

Nouns ending in combining form -мет

• вогнеме́т m (vohnemét)
• гранатоме́т m (hranatomét)
• кулеме́т m (kulemét)
• міноме́т m (minomét)

Related terms

• наме́т (namét)
• пі́дмет (pídmet)
• предме́т (predmét)

Etymology 2

Probably the same as Etymology 1.

Verb

мета́ти • (metáty) impf

1. (sewing) to baste, to tack

Conjugation

Conjugation of мета́ти, мета́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	мета́ти, мета́ть metáty, metátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ме́таний métanyj impersonal: ме́тано métano
adverbial	мета́ючи metájučy	мета́вши metávšy
	present tense	future tense
1st singular я	мета́ю metáju	бу́ду мета́ти, бу́ду мета́ть, мета́тиму búdu metáty, búdu metátʹ, metátymu
2nd singular ти	мета́єш metáješ	бу́деш мета́ти, бу́деш мета́ть, мета́тимеш búdeš metáty, búdeš metátʹ, metátymeš
3rd singular він / вона / воно	мета́є metáje	бу́де мета́ти, бу́де мета́ть, мета́тиме búde metáty, búde metátʹ, metátyme
1st plural ми	мета́єм, мета́ємо metájem, metájemo	бу́демо мета́ти, бу́демо мета́ть, мета́тимемо, мета́тимем búdemo metáty, búdemo metátʹ, metátymemo, metátymem
2nd plural ви	мета́єте metájete	бу́дете мета́ти, бу́дете мета́ть, мета́тимете búdete metáty, búdete metátʹ, metátymete
3rd plural вони	мета́ють metájutʹ	бу́дуть мета́ти, бу́дуть мета́ть, мета́тимуть búdutʹ metáty, búdutʹ metátʹ, metátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	мета́ймо metájmo
second-person	мета́й metáj	мета́йте metájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	мета́в metáv	мета́ли metály
feminine я / ти / вона	мета́ла metála
neuter воно	мета́ло metálo

Derived terms

Prefixed verbs

• замета́ти pf (zametáty), заме́тувати impf (zamétuvaty)
• змета́ти pf (zmetáty), зме́тувати impf (zmétuvaty)
• намета́ти pf (nametáty), наме́тувати impf (namétuvaty)
• обмета́ти pf (obmetáty), обме́тувати impf (obmétuvaty)
• перемета́ти pf (peremetáty), переме́тувати impf (peremétuvaty)
• підмета́ти pf (pidmetáty), підме́тувати impf (pidmétuvaty)
• примета́ти pf (prymetáty), приме́тувати impf (prymétuvaty)
• розмета́ти pf (rozmetáty), розме́тувати impf (rozmétuvaty)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “метати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “метати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “метати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “метати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)