вчитися

Ukrainian

Alternative forms

• учи́тися (učýtysja)

Etymology

From вчи́ти (včýty) +‎ -ся (-sja).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʍt͡ʃɪtesʲɐ]

• Audio:

  (file)

Verb

вчи́тися • (včýtysja) impf

1. reflexive of вчи́ти (včýty); to learn

   Synonym: учи́тися impf (učýtysja)

2. reflexive of вчи́ти (včýty); to study

Usage notes

• The forms вчи́тися (včýtysja) (used after vowels) and учи́тися (učýtysja) (used after consonants or at the beginning of a clause) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.

Conjugation

Conjugation of вчи́тися, вчи́тись, вчи́ться (class 4b, imperfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	вчи́тися, вчи́тись, вчи́ться včýtysja, včýtysʹ, včýtʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	вчачи́сь včačýsʹ	вчи́вшись včývšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	вчу́ся, вчусь včúsja, včusʹ	бу́ду вчи́тися, бу́ду вчи́тись, бу́ду вчи́ться, вчи́тимусь, вчи́тимуся búdu včýtysja, búdu včýtysʹ, búdu včýtʹsja, včýtymusʹ, včýtymusja
2nd singular ти	вчи́шся včýšsja	бу́деш учи́тися, бу́деш учи́тись, бу́деш учи́ться, вчи́тимешся búdeš učýtysja, búdeš učýtysʹ, búdeš učýtʹsja, včýtymešsja
3rd singular він / вона / воно	вчи́ться včýtʹsja	бу́де вчи́тися, бу́де вчи́тись, бу́де вчи́ться, вчи́тиметься búde včýtysja, búde včýtysʹ, búde včýtʹsja, včýtymetʹsja
1st plural ми	вчи́мся, вчимо́ся, вчимо́сь včýmsja, včymósja, včymósʹ	бу́демо вчи́тися, бу́демо вчи́тись, бу́демо вчи́ться, вчи́тимемось, вчи́тимемося, вчи́тимемся búdemo včýtysja, búdemo včýtysʹ, búdemo včýtʹsja, včýtymemosʹ, včýtymemosja, včýtymemsja
2nd plural ви	вчите́ся, вчите́сь včytésja, včytésʹ	бу́дете вчи́тися, бу́дете вчи́тись, бу́дете вчи́ться, вчи́тиметесь, вчи́тиметеся búdete včýtysja, búdete včýtysʹ, búdete včýtʹsja, včýtymetesʹ, včýtymetesja
3rd plural вони	вча́ться včátʹsja	бу́дуть учи́тися, бу́дуть учи́тись, бу́дуть учи́ться, вчи́тимуться búdutʹ učýtysja, búdutʹ učýtysʹ, búdutʹ učýtʹsja, včýtymutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	вчі́мся, вчі́мося, вчі́мось včímsja, včímosja, včímosʹ
second-person	вчи́ся, вчись včýsja, včysʹ	вчі́ться včítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	вчи́вся, вчивсь včývsja, včyvsʹ	вчи́лися, вчи́лись včýlysja, včýlysʹ
feminine я / ти / вона	вчи́лася, вчи́лась včýlasja, včýlasʹ
neuter воно	вчи́лося, вчи́лось včýlosja, včýlosʹ

Derived terms

• вче́ний (včényj)
• вче́ння n (včénnja)
• вчи́ти impf (včýty)

 

Prefixed verbs

• вивчи́тися pf (vyvčýtysja)
• навчи́тися pf (navčýtysja)

 

Further reading

• “вчитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “вчитися”, in Kyiv Dictionary (in English)